张海涛代表：融入“一带一路” 打造中欧班列品牌

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем Шухевич.

Роман Осипович Шухевич
Роман Осипович Шухевич Роман Шухевич
Прапор Голова Генерального Секретар?ату УГВР — Генеральний секретар в?йськових справ УГВР Прапор
липень 1944 — 5 березня 1950
Попередник:	посада запроваджена
Наступник:	Василь Кук
Прапор Головний Командир УПА Прапор
листопад 1943 — 5 березня 1950
Попередник:	Дмитро Клячк?вський
Наступник:	Василь Кук
Прапор в.о. Голови ОУНР — 4-й Голова проводу ОУНР на укра?нських землях Прапор
травень 1943 — 5 березня 1950
Попередник:	Микола Леб?дь
Наступник:	Василь Кук (як Голова проводу ОУНР на укра?нських землях)
Прапор Заступник М?н?стра Оборони УДП Прапор
30 червня 1941 — липень 1941
Попередник:	посада запроваджена
Наступник:	посада скасована
?м'я при народженн?:	Шухевич Роман Осипович Роман Йосипович Шухевич
Народження:	30 червня 1907(2025-08-07) Льв?в, Австро-Угорщина
Смерть:	5 березня 1950(2025-08-07) (42 роки) Б?логорща, тепер в межах Львова, Льв?вська область, УРСР, СРСР
Нац?ональн?сть:	Укра?нець
Кра?на:	Австро-Угорщина ЗУНР Польська Республ?ка Укра?нська держава
Рел?г?я:	Укра?нська греко-католицька церква
Осв?та:	Нац?ональний ун?верситет ?Льв?вська пол?техн?ка?
Парт?я:	УВО (1925—3 лютого 1929) ОУН (3 лютого 1929—10 лютого 1940) ОУНР (10 лютого 1940—5 березня 1950)
Батько:	Осип Шухевич
Мати:	Анна Кульчицька
Шлюб:	Березинська-Шухевич Натал?я Роман?вна
Д?ти:	син Шухевич Юр?й-Богдан Романович, донька Мар?я
В?йськова служба
Роки служби:	1939—1950
Приналежн?сть:	УПА
Звання:	Генерал-хорунжий
Битви:	Укра?нсько-угорська в?йна Друга св?това в?йна  • Боротьба УПА проти н?мецьких окупант?в Партизанська боротьба УПА
Нагороди:
Мед?афайли у В?к?сховищ?
Висловлювання у В?к?цитатах

Рома?н Шухе?вич (псевдо: ?Б?лий?, ?Дзв?н?, ?Роман Лозовський?, ?Степан?, ?Чернець?, ?Чух?, ?Тур?, ?Тарас Чупринка?; 30 червня 1907, м. Льв?в, Корол?вство Галичини та Володимир??, Австро-Угорщина — 5 березня 1950, с. Б?логорща, Укра?нська РСР, СРСР, нин? у склад? м. Львова, Укра?на) — укра?нський пол?тичний, громадський, державний ? в?йськовий д?яч. Член галицького крайового проводу Орган?зац?? укра?нських нац?онал?ст?в. Активний д?яч ОУН. Один з орган?затор?в замаху на Стан?слава Соб?нського та Ем?л?яна Чеховського. Учасник бо?в на Красному пол? на сторон? Карпатсько? С?ч?. Командир з боку укра?нц?в укра?нського в?йськового п?дрозд?лу ?Нахт?галь? у склад? ?ноземних лег?он?в Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Укра?нсько? повстансько? арм?? (1943—1950), голова Секретар?ату Укра?нсько? головно? визвольно? ради (1943–1950). Борець за незалежн?сть Укра?ни у XX стор?чч?. Батько Юр?я-Богдана Шухевича, старший брат Юр?я Шухевича.

2007 року Романов? Шухевичу посмертно присво?не звання Герой Укра?ни з удосто?нням ордена Держави (Указ Президента Укра?ни про присво?ння звання скасований у судовому порядку). Посмертно ?менований найвищим почесним пластовим ступенем гетьманського скоба (1950).

Петро Дужий, ?деолог ОУН, писав про Шухевича: ?Боротьба за волю укра?нського народу, за його суверенне державне ?снування ? розкв?т стала зм?стом життя Романа Шухевича — людини виняткового гарту?.

Сво? ?сторичне призначення на вищих посадах в укра?нському визвольно-революц?йному рус? доби Друго? св?тово? в?йни Роман Шухевич бачив у тому, щоб сконсол?дувати сили ОУН, розхитан? нацистськими репрес?ями, усунути розб?жност? та кризу в Провод? ОУН, яка виникла на початку 1943 року, п?дтримати ?н?ц?ативу Крайового проводу ОУН на ПЗУЗ щодо створення Укра?нсько? Повстансько? Арм?? та перетворити ?? в ?нструмент боротьби за Укра?нську самост?йну соборну державу.

Шухевич, усв?домлюючи необх?дн?сть демократизац?? деяких орган?зац?йних та ?деолог?чних засад д?яльност? ОУН, зор??нтував Орган?зац?ю на створення всеукра?нського пол?тичного представництва у форм? УГВР. Завдяки цьому укра?нський визвольно-революц?йний рух, спочатку репрезентований лише ОУН, з л?та 1944 року набув загальноукра?нського значення, позбавився монопарт?йних вплив?в ? почав просуватися на сх?д.

Житт?пис

Дитинство: 1907—1917

Св?тлина з дитячих рок?в, 1908

Батьки Романа Шухевича : Осип та ?вген?я

Народився Роман Шухевич у м?ст? Львов?, на вулиц? Соб?щизни, будинок № 7 (сучасна вулиця Довбуша, будинок № 2, квартира належала його д?ду, Володимиру Шухевичу та бабус? Герм?н?) 30 червня 1907 року. Батьки — Осип-Зинов?й Шухевич та ?вген?я Шухевич (до шлюбу Стоцька). Шухевич? належали до тих галицьких священницьких род?в, як? протягом XIX стол?ття сприяли укра?нському нац?ональному в?дродженню. З роду Шухевич?в вийшла когорта пол?тичних, культурно-громадських та в?йськових д?яч?в, що формували модерну укра?нську нац?ю та боролися за ?? державн?сть.

Дитинство Шухевича минуло у м?стечку Крак?вц? на Льв?вщин?, де його батько працював у пов?товому суд?. 1914 року його родина пере?хала до Кам?нки-Струм?лово? (тепер м?сто Кам'янка-Бузька), де Осип Шухевич об?ймав посаду судд?. Тут Роман Шухевич зак?нчив початкову школу.

Навчання у г?мназ??: 1917—1925

Продовжив навчання у Львов? у ф?л?? Академ?чно? г?мназ??. У 1917—1925 роках молодий Шухевич мешкав п?д оп?кою Герм?ни Шухевич на вулиц? Соб?щини, № 7. Завдяки творам народного мистецтва, як? з?брав його д?д Володимир, у будинку панував дух патр?отизму.

Оселившись у Львов?, Роман став св?дком под?й, пов'язаних з утворенням 1 листопада 1918 року 3ах?дноукра?нсько? Народно? Республ?ки (ЗУНР) та геро?чною боротьбою Укра?нсько? галицько? арм?? (УГА) з польськими в?йськами. У цей час його батько об?ймав посаду пов?тового пол?тичного ком?сара ЗУНР у Кам'янц?-Струмилов?й, a його стрийко C. Шухевич став до лав вояк?в УГА.

Р?дня ? свояки Романа Шухевича. Стоять (зл?ва направо): Тарас Шухевич, Осип-Зинов?й Шухевич — батько Романа, Володимир Старосольський, Уляна Старосольська, Одарка Старосольська, ?рина Шухевич, Володимир Шухевич, Теодор Рожанковський. Сидять (зл?ва направо): Осипа Рожанковська, Ольга Шухевич, мати Романа — ?вген?я Шухевич з братиком Юрком Шухевичем, бабуня Романа — Герм?на Шухевич з ?горем Старосольським, д?д Романа — сеньйор Володимир Шухевич, ?рина Рожанковська з синами Степаном та Ярославом. Перший ряд (сидять): Юр?й Старосольський, Роман Шухевич, Володимир Рожанковський.

У роки навчання

Родинн? в?йськово-патр?отичн? традиц??, прищеплен? юнаков? батьком Осипом та дядьком Степаном, зм?цнив полковник ?вген Коновалець — командант УВО, який у 1921—1922 роках разом ?з колишн?м старшиною УГА Степаном Шахом деякий час винаймав у Шухевич?в к?мнату. Г?мназист Роман неодноразово розмовляв ?з полковником та прислухався до його розмов, як? мали великий вплив на формування св?домост? й характеру майбутнього пров?дника. Степан Шах згадував: ?Ромко Шухевич ц?нував високо наше товариство ? шукав його. Запрошував його до сво?? к?мнати не раз полковник ?вген Коновалець ? там в?в з ним розмови?.

Роман Шухевич добре вчився в г?мназ??, його р?чн? св?доцтва за 1921—1924 pp. м?стять переважно в?дм?нн? оц?нки з основних предмет?в (?дуже добре?). Лише в 1923—1924-му навчальному роц? в?н мав з рел?г??, польсько? та давньогрецько? мови оц?нки ?добре?, а з н?мецько? — ?достатню?. Юнак також усп?шно займався музикою та сп?вом, а на початку 1930-х рок?в став студентом заочного курсу музичного ?нституту ?м. М. В. Лисенка по класу фортеп?ано. Музичний ?нститут зак?нчив також його брат Юр?й. Разом вони виступали у Льв?вському оперному театр?, де Юр?й сп?вав п?д акомпанемент Романа. Улюбленими композиторами Шухевича були ?р?? та Шопен.

Велику увагу Роман Шухевич прид?ляв спорту. В?н добре грав у баскетбол, волейбол ? футбол, займався б?гом, плаванням, лижним та планерним спортом. На Запорозьких ?грах 1923 року у Львов? Роман Шухевич зум?в поставити рекорди у б?гу з перешкодами на 400 м ? у плаванн? на 100 метр?в.

Членство в Пласт?

Пластовий таб?р на схилах гори Сок?л в Карпатах, л?то 1926 року

У роки навчання у г?мназ?? та в пол?техн?ц? Роман Шухевич був активним членом ?Пласту? (1-й кур?нь ?м. П. Сагайдачного, 7-й кур?нь ?м. князя Льва, 1-й кур?нь УСП (Улад старших пластун?в) ?м. Ф. Черника, 3-й кур?нь УСП ?Л?сов? Чорти?, 10-й кур?нь УСП ?Чорноморц??) та р?зних спортивних товариств. Ще г?мназистом в?н був одним ?з орган?затор?в пластового гуртка ?Ясний тризуб? (1922), а п?зн?ше куреня ?Чорноморц?? (1927). В одн?й ?з обл?кових пластових карток юнака йому да?ться така характеристика: ?Найл?пший з гуртка. Честолюбивий. Войовничий. Енерг?йний?.

Активне громадське ? пол?тичне життя: 1926—1934

Зак?нчивши ф?л?ю Академ?чно? Г?мназ??, юнак восени 1925 р. поступив в?льним слухачем на навчання до Льв?всько? пол?техн?ки за курсом буд?вельно? арх?тектури. Цього ж року Роман Шухевич став членом УВО.

П?сля зак?нчення г?мназ?? планував вступати до Льв?всько? пол?техн?ки, однак, хоч ? склав вступн? ?спити на ?дуже добре?, не був прийнятий до ун?верситету з пол?тичних причин. Тому перший р?к Шухевич вчився у Данцигу. Лише у вересн? 1926 Шухевич вступив до Льв?всько? пол?техн?ки на дорожньо-мостовий в?дд?л. У сво?й книз? ?Роман Шухевич — командир арм?? безсмертних? П. М?рчук зазнача?, що батьков? Романа Шухевича вдалося знайти протекц?ю професора Льв?всько? пол?техн?ки Антона Ломн?цького, ? за його посередництва Романа прийнято на другий р?к студ?й у Льв?вськ?й пол?техн?ц? на в?дд?л? буд?вельно? арх?тектури. У червн? 1934 зак?нчив навчання з дипломом ?нженера.

У 1926 Крайова Команда УВО доручила Роману Шухевичу виконати замах на польського шк?льного куратора у Львов? Стан?слава Соб?нського, який зд?йснював жорстоку антиукра?нську пол?тику в галуз? шк?льництва. 19 жовтня 1926 19-р?чний Шухевич разом ?з Богданом П?дгайним виконав поставлене завдання. Постр?л зд?йснив Богдан П?дгайний, у Романа Шухевича револьвер дав ос?чку. Доручення виконати атентат для молодого члена орган?зац?? не було взагал? типовим для УВО, в склад? яко? переважали колишн? укра?нськ? вояки. Але, як згадував Б. П?дгайний, до ц??? справи були покликан? добровольц? ? ?Роман зголосився одним з перших?.

Звичайно, сам Р. Шухевич важко пережив подальший переб?г под?й, пов'язаних з убивством С. Соб?нського; у цьому атентат? було звинувачено ?нших член?в УВО, В. Атаманчука та ?. Вербицького, котрих польський суд засудив до страти. Обидва учасники вбивства польського урядовця були готов? заявити про свою причетн?сть до цього терористичного акту, але Крайова команда УВО заборонила ?м такий крок.

За словами згадуваного вже Б. П?дгайного, ?атентат на куратора Соб?нського був остаточною пробою для Романа?. На думку Анатол?я Кент?я та Володимира Лозицького, участь у ц?й акц?? мала вир?шальний вплив на подальшу його долю як активного учасника укра?нського визвольного руху. ?В?д цього часу життя Романа стало ход?нням ?по лезу“, балансуванням на меж? екзистенц?? та смерт??.

В?йськова служба

У 1928–1929 Роман Шухевич в?дбував в?йськову службу в польськ?й арм??. В?н — студент, тому був зарахований спочатку до артилер?йсько? частини у Володимир-Волинському, пот?м — до п?дстаршинсько? школи, так зв. ?п?дхорунж?вки?, яку усп?шно зак?нчив. Через донос до пол?ц?? про приналежн?сть Романа Шухевича до та?мно? укра?нсько? орган?зац?? був позбавлений права однор?чно? служби у в?йську ? скерований простим вояком до одн??? з гарматних частин. В?йськову службу продовжив рядовим гарматником в артилер?йськ?й частин? на Волин?.

П?сля завершення в?йськово? служби Р. Шухевич ви?хав до Данц??а. Тут продовжив студ?? в м?сцев?й Пол?техн?ц?, взяв участь в одному з в?йськових вишкол?в УВО, яка мала в тому м?ст? свою орган?зац?йну станицю.

Д?яльн?сть в ОУН

Роман Шухевич, Юр?й Березинський ? нев?домий на Волин?. 1930 р?к

2 лютого 1929 у В?дн? була створена Орган?зац?я Укра?нських Нац?онал?ст?в. У 1930–1934 рр. Шухевича (псевдо ?Дзв?н?) було призначено бойовим референтом Крайово? Екзекутиви ОУН. У 1930 в?н був одним ?з кер?вник?в масових акт?в непокори — Саботажно? акц??, що охопила ц?лу Галичину. Польський уряд у пан?ц? застосував тотальну пациф?кац?ю, що посилило революц?он?зац?ю укра?нського селянства та сприяло поширенню ?дей укра?нського нац?онал?зму.

Як бойовий референт КЕ ОУН, Шухевич брав участь в орган?зац?? низки заход?в, спрямованих проти антиукра?нсько? пол?тики польсько? влади, зокрема:

• сер?? експропр?ац?йних акт?в на польськ? державн? установи, як? зд?йснювалися з метою залучення матер?альних засоб?в для ведення подальшо? нац?онально-визвольно? боротьби. Так, 31 липня 1931 року перемишльська бойова п'ят?рка ОУН вчинила усп?шний напад на поштову карету п?д Б?рчею б?ля Перемишля. Того ж дня под?бн? напади в?дбулися п?д Печен?жином б?ля Коломи? та в Борислав? на Банк людовий (його зробила дрогобицька бойова п'ят?рка). 8 серпня 1931 року згадана бойова п'ят?рка виконала ще один експропр?ац?йний акт на пошту в Трускавц?;
• атентату 22 березня 1932 р. на ком?сара пол?ц?? Чеховського за знущання над укра?нськими пол?тв'язнями та катування ?х п?д час допит?в;
• нападу на пошту в Городку 30 листопада 1932, п?д час якого загинув Юр?й Березинський, брат дружини Романа Шухевича;
• атентату на радянського консула у Львов? як в?дпов?д? ? знаку протесту проти штучного Голодомору в Укра?н? 1932—1933 року, влаштованого б?льшовиками. 21 жовтня замах виконав бойовик ОУН Микола Лемик, убивши в консульств? спецуповноваженого НКВД Олекс?я Майлова;
• атентату на м?н?стра внутр?шн?х справ Б. Перацького, орган?затора варварсько? пациф?кац?? — масового нищення укра?нських культурних ? господарських установ та прилюдних катувань укра?нського населення. Атентат виконав 15 червня 1934 р. у Варшав? бойовик ОУН Гриць Мацейко — ??онта?.

Роман Шухевич (?Дзв?н?) поряд з ?ншими д?ячами ?з середовища Академ?чного дому (Степан Бандера — ?Лис?, Степан Ленкавський, Ярослав Стецько — ?Карбович?, Ярослав Старух, Зенон Коссак, Михайло Колодз?нський — ?М. Будзяк?) долучився до вироблення тактики, яка оформилася в концепц?ю ?перманентно? революц???. Зг?дно з нею, укра?нський народ в умовах жорстоко? окупац?? зможе здобути соб? свободу лише шляхом силового натиску на ворога. Тому ОУН повинна взяти на себе п?дготування сусп?льства до всенародного повстання. В?дтак ОУН орган?зову? широку пропаганду ?дей революц?? та безкомпром?сно? боротьби. Метою ц??? пропаганди ? виховати народ у дус? нестримного бажання здолати свого ворога.

Роман Шухевич брав активну участь у дискус?? щодо побудови та орган?зац?? арм?? в ОУН. ?снували дв? д?аметрально протилежн? точки зору. Зг?дно з першою, укра?нська арм?я ма? формуватися як регулярна на ем?грац??; зг?дно з другою, нац?ональну арм?ю необх?дно творити на зах?дноукра?нських землях, опираючись на власн? сили. Цю думку обстоювали ?крайовики? — Степан Бандера, ?ван Габрусевич, Зенон Коссак, Олекса Гасин, Дмитро Грицай, Василь Сидор та ?нш?, зокрема й Роман Шухевич.

Ще за життя ?вгена Коновальця у 1938 р. розглядалася можлив?сть призначення Романа Шухевича крайовим пров?дником ОУН на ЗУЗ зам?сть Лева Ребета. Але, як згадував М. Ганушевський, ?Шух? в?дмовився в?д ц??? пропозиц?? ? запропонував зам?сть себе Мирослава Тураша (В. Грабовський). Одн??ю з причин в?дмови, на думку ?сторик?в, могло бути бажання Романа Шухевича пройти в?йськовий вишк?л у Н?меччин?. Вважа?ться, що в 1938 р. в?н зак?нчив спец?альн? курси у Баварськ?й в?йськов?й академ??, хоча щодо м?сця його навчання ? ?нш? верс??.

Пер?од ув'язнення: 1934—1937

У червн? 1934 р. через убивство Перацького пол?ц?я зд?йснила масов? арешти серед член?в ОУН. 18 червня арештовано Романа Шухевича ? згодом, 6 — 7 липня, заслано до концентрац?йного табору у Берез? Картузьк?й (зараз м?сто Береза, Берестейська область, Б?лорусь) — без достатн?х доказ?в провини. Цей таб?р славився нелюдськими умовами життя в'язн?в. Пост?йне знущання над арештованими, ф?зичне й моральне, стало системою ? доведене було до тупого садизму. Кожен ?з них отримував власний номер, який мав носити великий на плечах, а малий — на л?вому рамен? (наприклад, Дмитро Грицай мав № 44). У табор? Шухевича приписали до групи кочегар?в, як? взимку носили вуг?лля та розпалювали печ?. Але й тут в?н очолив нац?онал?стичну орган?зац?ю самооборони.

На Варшавському процес? над ОУН (18 листопада 1935 — 13 с?чня 1936) Роман Шухевич виступав у рол? св?дка. Ус? св?дки обстоювали право говорити р?дною мовою. За таку повед?нку головуючий суддя В. Посемкевич оштрафував ?х на 200 злотих, а за прив?тання: ?Слава Укра?н?!? — наказував покинути залу суду та карав одн??ю добою ув'язнення. Тод? ж, на запит свого адвоката, що спонукало його до вступу в ОУН, в?н в?дпов?в: ?Це був наказ мого серця?

Хоча на Варшавському процес? група ч?льних член?в ОУН на ЗУЗ на чол? з? Степаном Бандерою була засуджена за вбивство польського м?н?стра внутр?шн?х справ, проте польська влада не обмежилась цим актом. Було вир?шено орган?зувати у Львов? окремий процес над крайовим активом ОУН, щоб звинуватити всю орган?зац?ю у суто терористичн?й д?яльност?, у п?дрив? законного порядку на зах?дноукра?нських землях ? викликати до не? недов?р'я в пом?ркованих колах укра?нсько? громадськост?.

Роман Шухевич з родинами Пачовських та Березинських. 1937 р?к

19 с?чня 1935 Романа Шухевича в?дправлено на сл?дство до Львова, де в?н сид?в у тюрм? ?Бри??дки? на вул. Городоцьк?й. На Льв?вському процес? над ОУН (25 травня — 26 червня 1936) першим в акт? обвинувачення стояло пр?звище Р. Шухевича — ?29 рок?в, випускник пол?техн?ки з? Львова?. Йому, Р. Мигалю, ?. Качмарському, ?. Ярошу, Р. Сенькову, К. Зарицьк?й, ?. Малюц?, С. Рачунута, В. Св?нц?цьк?й ?нкрим?нувалися намова, допомога або наказ вбити студента Я. Бачинського, директора г?мназ?? ?. Баб?я, секретаря генконсульства СРСР у Львов? А. Майлова, тюремного ком?сара В. Кособудзького та волинського во?воду Г. Юзефського, а також п?дкладення вибухового пристрою в друкарн? Яськова. Адвокатом Романа Шухевича був його дядько Степан Шухевич.

На допит? ?Дзв?н? визнав свою приналежн?сть до УВО ? ОУН (бо проти нього були деяк? св?дчення), але п?дкреслив, що був зв'язаний з цими орган?зац?ями ?т?льки нац?онал?стичним св?тоглядом?. В?н заперечував приналежн?сть до Крайово? Екзекутиви ОУН, в?дкидав причетн?сть до п?дготування атентат?в проти В. Кособудзького та А. Майлова.

Вм?ла повед?нка на судовому процес?, фахов? д?? його адвоката дозволили ?Дзвону? уникнути тяжкого покарання. Вердиктом присяжних в?н був звинувачений лише у приналежност? до ОУН ? з нього зняли обвинувачення у намовленн? Миколи Лемика до вбивства секретаря генерального консульства СРСР у Львов? Ал?кс?я Майлова. За вироком польського суду Р. Шухевича засудили на 4 роки ув'язнення, але зг?дно з амн?ст??ю цей терм?н скоротили до 2-х рок?в.

На п?дстав? проголошено? у 1935 р. урядово? амн?ст?? в?н вийшов на волю 27 с?чня 1937 р., пробувши п?в року в концтабор? та два роки у тюрм?.

Усп?шний б?знесмен (1937)

Обкладинка книги ?Фама — рекламна ф?рма Романа Шухевича?

П?сля зв?льнення у 1937 р. Роман Шухевич проживав ?з родиною, яка на той час складалася з дружини Натал?? та сина Юр?я, у Львов? на вул. Косинерськ?й, 18 а (сучасна вул. ?. Карпинця). Родина перебувала у важкому матер?альному становищ?. Очевидно, що попри дв? вищ? осв?ти, ?пол?тично ненад?йний? Роман не м?г розраховувати на прийняття на роботу в якомусь перспективному м?сц?. Створена ним у березн? 1937 р. ф?рма (кооператив) ?Фама? стала першою укра?нською рекламною компан??ю в Галичин?. Вона мала виконувати подв?йне завдання — пол?тичне й ф?нансово-економ?чне. Ця ф?рма стала легальним прикриттям для д?яльност? ОУН. Дуже скоро були створен? осередки ?Фами? у багатьох м?стах Галичини й Волин? й нав?ть поза межами тод?шньо? Польщ?. Прац?вниками кооперативи були переважно члени ОУН — колишн? пол?тв'язн?, яким дуже важко було влаштуватися на роботу. Тепер вони отримували легальний зароб?ток ? могли усп?шно по?днувати працю на ф?рм? з орган?зац?йною д?яльн?стю.

Зважаючи на активний розвиток укра?нсько? кооперац?? на основ? принципу ?св?й до свого по сво??, кл??нтура ф?рм? була забезпечена. Розвиваючи свою д?яльн?сть, Шухевич виявив неабияку креативн?сть, орган?зовуючи неспод?ван? рекламн? кампан?? та створюючи власний ориг?нальний стиль. Це теж стало запорукою ф?нансового усп?ху: Роман Шухевич став усп?шним б?знесменом.

?Фама? розробляла та розм?щувала рекламн? оголошення кооператив ?Центросоюз?, ?Маслосоюз? та ?нших у газетах ?Д?ло?, ?Новий час?. Завдяки вм?лому менеджменту, ф?рма розрослась у розгалужене п?дпри?мство ? незабаром були зорган?зован? й усп?шно працювали в?дд?ли оголошень у прес?, к?нореклам?, друкування рекламних буклет?в, виготовлення ф?рмових вив?сок та рекламних щит?в, рекламного оформлення в?трин (дизайн), орган?зац?? рекламних виставок ? ярмарк?в, виробництва м?нерально? води, виготовлення ?адресар?я? (книги адрес установ ? ф?рм) та власний транспортний в?дд?л.

Д?яльн?сть у Карпатськ?й Укра?н?: 1938—1939

У жовтн? 1938 р. на Закарпатт? постала незалежна Карпатськоукра?нська держава. Увагу крайових нац?онал?ст?в, серед яких були М. Колодз?нський, З. Коссак, Р. Шухевич та ?н., насамперед привернула парам?л?тарна орган?зац?я ?Карпатська С?ч?. Участь в ?? д?яльност? мала дати членам ОУН перший бойовий досв?д.

Наприк?нц? грудня 1938 р. Роман Шухевич разом з ?ваном Бутковським (?Гуцулом?) нелегально перейшов польсько-чехословацький кордон ? д?стався на Р?здво 1939 р. до м?ста Хуст. Тут в?н разом ?з пров?дними членами ОУН створив Генеральний штаб нац?онально? оборони Карпатсько? Укра?ни. В обов'язки поручника ?Бориса Щуки? (тод?шн? псевдо Романа Шухевича) входило поповнення С?ч? кадрами, орган?зац?я ф?нансово? допомоги та зв'язку. П?д час нападу угорсько? арм?? на Карпатську Укра?ну поручник ?Щука? брав активну участь у боях, ? лише чудо врятувало його в?д неминучо? смерт?.

П?сля окупац?? Карпатсько? Укра?ни у березн? 1939 р. Угорщиною Шухевич через Румун?ю ? Югослав?ю д?стався до Австр??, де зустр?вся з членами Проводу ОУН, яким допов?в про свою д?яльн?сть у Карпатськ?й Укра?н?. Пров?д ОУН доручив йому справи зв'язку ?з Зах?дною Укра?ною, зокрема консп?ративний зв'язковий пункт у Данц??у.

Д?яльн?сть на початку Друго? св?тово? в?йни

Марка на честь 100 р?ччя з дня народження Романа Шухевича

Восени 1939 р. Роман Шухевич разом ?з родиною проживав у Краков?. В?н виконував функц?? референта зв'язку у Провод? Укра?нських Нац?онал?ст?в (ПУН) на чол? з полковником Андр??м Мельником, зокрема орган?зовував нелегальн? переходи кур'?р?в в Укра?ну через н?мецько-радянський кордон, приймав зв?ти в?д член?в ОУН та кур'?р?в, як? прибували з Укра?ни. Наприк?нц? 1939 р. до нього в Крак?в при?хала дружина разом ?з сином Юр??м, а у 1940 р. у них народилася донька Мар?я.

Внасл?док спроби групи ос?б на чол? з Яри, Лебедем ? Бандерою, поставити п?д сумн?в лег?тимн?сть Пров?дника ОУН Андр?я Мельника, стався розкол м?ж нац?онал?стами: на ОУН (п?д кер?вництвом Пров?дника Мельника) ? невелику групу п?д проводом крайового пров?дника Степана Бандери. Остаточно цей под?л був оформлений на самопроголошен?й ?конференц?? ОУН? 10 лютого 1940 р. у Краков?, на як?й було створено Революц?йний Пров?д ОУН на чол? з? С. Бандерою. Р. Шухевич ув?йшов до складу член?в Революц?йного Проводу й був призначений Крайовим Пров?дником ОУН на зах?дноокра?нних укра?нських землях, що за пактом Молотова — Р?ббентропа в?д?йшли до Н?меччини (П?дляшшя, Холмщина, Надсяння та Лемк?вщина). Входження Романа Шухевича до складу Революц?йного Проводу ОУН було ц?лком законом?рним, бо то був гурт його однодумц?в ?з Крайово? екзекутиви ОУН на ЗУЗ, котр? пройшли через польськ? суди, тюрми ? концтабори. Роман Шухевич вважав, що сл?д шукати способу державотворення без допомоги н?мц?в, як того прагнула ОУН Коновальця ? Мельника. Як згадував М.Ганушевський, п?д час одн??? розмови в Краков? у 1940 роц? Роман Шухевич сказав: ?Я не в?рю в ?х добру волю визнати Укра?ну самост?йною державою. Вони нас тепер потребують ? використають, бо ще не знають, як ?м п?де в?йна на Сход?, але як Г?тлер дума?, що нас перехитрить, то помиля?ться, бо ми ма?мо сво? пляни?.

За його сприяння в 1940 роц? було орган?зовано Укра?нський Лег?он, який в?н ? очолив.

П?д кер?вництвом Шухевича ?з деяких член?в ОУН, як? приходили з УРСР, було створено орган?зац?йну мережу, яка стала базою для п?дготовки п?дп?лля в Укра?н?. Особливу увагу Крайовий Пров?дник в?дводив в?йськовим вишколам член?в ОУН. У В?йськовому штаб? ОУН в?н керував вишколом ? навчанням пров?дних в?йськових кадр?в, як? мали стати командирами майбутнього укра?нського в?йська. Шухевич брав активну участь у нарадах II Великого збору ОУН, що в?дбувся у кв?тн? 1941 р.

У лавах Дружин укра?нських нац?онал?ст?в: кв?тень 1941 — грудень 1942

Роман Шухевич (2-й зл?ва сидить) серед старшин лег?ону ?Нахт?галь?

Весною 1941 року Пров?д ОУН домовився з н?мецьким командуванням про вишк?л в?йськово? частини Дружини Укра?нських Нац?онал?ст?в, як? мали воювати на територ?? Укра?ни проти б?льшовицьких окупант?в за в?дновлення державност?. У ход? зд?йснення орган?зац?йних заход?в щодо укомплектування ? вишколу згаданого формування було вир?шено створити на його баз? два п?дрозд?ли: ?Спец?альний в?дд?л ?Нахт??аль“ та ?Роланд“. Наб?р добровольц?в до ?Нахт??алю“ в?вся через Крак?в, де перебував В?йськовий штаб ОУН ? д?яли старшинськ? курси ОУН. Серед викладач?в цих курс?в був Роман Шухевич. На цих курсах добровольц? проходили загальний стр?лецький вишк?л, який надал? вдосконалювався за н?мецькими статутами та настановами. Р. Шухевич погодився очолити ДУН з розрахунком, що у майбутньому Лег?он зможе стати базою для формування укра?нсько? арм??. У кв?тн? 1941 р. в?н нал?чував 330 ос?б ? под?лявся на 3 сотн?.

З н?мецько? сторони ?Нахт??алем“ керували оберлейтенанти Г. Герцнер та Теодор Оберлендер, а з укра?нсько? — сотник Р. Шухевич. Н?мецьке командування на обидва укра?нськ? в?йськов? формування — ?Нахт??аль“ ? ?Роланд“ — покладали суто пол?ц?йн? та охоронн? обов'язки — в?дпов?дальн?сть за безпеку пересування частин вермахту укра?нською територ??ю, роззбро?ння залишк?в радянських в?йськ, охорона ешелон?в з полоненими та бо?припасами. Звичайно, це були не т? завдання, на як? розраховували Р. Шухевич та його друз?, котр? бачили сво? м?сце на фронт? збройно? боротьби з б?льшовиками.

П?сля ?нтенсивного вишколу Укра?нський лег?он 18 червня в?д'?хав до Ряшева, о 3 год. 15 хв. 22 червня 1941 р. переправився через р. Сян б?ля с. Валява, рухаючись у бойових порядках 49-го г?рсько-стр?лецького корпусу 17-? н?мецько? арм?? групи арм?й ?П?вдень“. Пот?м кур?нь пройшов форсованою ходою через Явор?в — Ян?в, взявши курс на Льв?в, який уже був залишений радянськими в?йськами. Вважа?ться, що перш? вояки ?Нахт??алю“ з'явилися на околицях стольного м?ста Галичини в к?нц? 29 червня 1941 р., але основн? сили куреня вступили до Львова вранц? наступного дня.

Для Р. Шухевича, котрий з? сво?ми бойовими побратимами урочисто вступив до р?дного м?ста, день 30 червня 1941 р. був затьмарений страшною зв?сткою про знайдення у в'язниц? по вулиц? Лонцького т?ла його брата Юр?я, закатованого НКВС. В?н мужньо перен?с цю трагед?ю ? вже увечер? цього дня разом з? сво?ми вояками взяв участь в проголошенн? в?д ?мен? ОУН (Б) Акту в?дновлення Укра?нсько? Держави. 5 липня 1941 р. Голова тимчасового Укра?нського Державного Правл?ння Ярослав Стецько пов?домив сотника Романа Шухевича про призначення його другим заступником ?члена тимчасового Правл?ння по справам в?йськовим“. На зазначену посаду був покликаний генерал-хорунжий Всеволод Петр?в, а його першим заступником став Олекса Гасин.

Роман Шухевич (3-й зл?ва сидить)

Проте вже 3 липня 1941 р. державний п?дсекретар уряду Генерал-губернаторства Кундт розтлумачив В. Горбовому, проф. В. Андр??вському, В. Мудрому, С. Шухевичу та С. Бандер?, що створення в Краков? Укра?нського Нац?онального Ком?тету та проголошення у Львов? Укра?нського Уряду не погоджен? з кер?вництвом Третього Райху, а тому ? незаконними. В?н також п?дкреслив, що ?остаточне слово в укра?нських справах належить лише фюреру“. Наступним кроком з боку нацист?в стало затримання С. Бандери, Я. Стецька та групи ?нших ч?льних член?в ОУН(Б) ? переведення ?х до Берл?на.

З огляду на зазначене, н?мецька окупац?йна влада вважала небажаним перебування у Львов? батальйону ?Нахт??аль“ ? вже впродовж 7—9 липня 1941 р. його сотн? рушили на сх?д. Хоча Р. Шухевич та його лег?онери тяжко сприйняли негативне ставлення нацист?в до питання укра?нсько? самост?йност?, проте вони все ж над?ялися, що Берл?н зм?нить свою позиц?ю.

13 липня 1941 р. ?Нахт??аль“, перейшовши р. Збруч, опинився на територ?? Под?лля ? взяв участь у бойових д?ях проти Червоно? арм??, зокрема, п?д Бра?ловим та В?нницею. П?сля цього батальйон було в?дведено на в?дпочинок до м?стечка Юзвин (тепер Некрасове). Саме тут Роман Шухевич та його вояки з жахом д?зналися про п?дсумки наради 16 липня 1941 р. в ставц? фюрера, як? остаточно зн?мали з порядку денного питання самост?йност? Укра?ни: Сх?дну Галичину в?днесли до складу Польського генерал-губернаторства, П?вн?чну Буковину, Бессараб?ю ? територ?ю м?ж р?ками Дн?стер та П?вденний Буг при?днували до Румун??, ?нш? укра?нськ? земл? ув?йшли до райхском?сар?ату Укра?на або в п?дпорядковування в?йськов?й адм?н?страц??. Через це Лег?он, який на той час перебував б?ля В?нниц?, в?дмовився в?д наступно? служби в н?мецьк?й арм??. Роман Шухевич р?зко зреагував на згаданий переб?г под?й ? начебто над?слав до ОКВ протест, у якому п?дкреслювалося, що внасл?док ?арешту нашого Уряду ? Пров?дника, Лег?он не може дал? перебувати п?д командуванням н?мецько? арм??“. Загострення стосунк?в нацист?в з ОУН(Б) змусило ?х розформувати батальйони ?Нахт??аль“ ? ?Роланд“. 13 серпня 1941 р. ?Нахт??аль“ було роззбро?но (за винятком старшин) ? в?дправлено до Кракова, а зв?дти 27 серпня переведено до вишк?льного табору Нойгаммер. Як згаду? М. Кальба, коли про це д?знався Роман Шухевич, то в?н застер?г проти непродуманих крок?в ? сказав: ?…? хтось, хто за нас дума? та в?дпов?да?, та, якщо зайде така потреба, тод? д?станемо наказ в?д проводу, що робити…“. Саме тут Роман Шухевич написав п?сню ?Машерують добровольц??.

Наприк?нц? вересня 1941 особовий склад ?Нахт??алю“ отримав зброю ? розпочав заняття з бойового вишколу. На той час серед вояк?в батальйону вже ширилися чутки про арешт нацистами С. Бандери, ?нших ч?льних д?яч?в ОУН(Б), а тому Роман Шухевич сп?льно з командиром ?Роланда“ ?вгеном Поб?гущим 16 жовтня 1941 р. склали ?Меморандум укра?нського Ле??ону“, який було над?слано до Берл?на. У цьому документ? викладено 10 пол?тично-правових вимог, з яких, як ? сл?д було чекати, н?мц? врахували фактично лише одну: згодилися, щоб укра?нц? не складали вдруге присягу. З огляду на це, кожний вояк уклав з н?мцями ?ндив?дуальний контракт на час в?д 1 грудня 1941 р. до 1 грудня 1942 р.

21 жовтня 1941 р. батальйони ?Нахт??аль“ ? ?Роланд“ були об'?днан? в одне формування — 201-й батальйон шуцманшафту, який перевели до Франкфурта-на-Одер?. Командиром пол?цейського батальйону став ?вген Поб?гущий, його заступником ? командиром першо? сотн? — сот. Роман Шухевич. Батальйон було долучено до складу 201-? охоронно? н?мецько? див?з?? в Б?лорус?. 22 березня 1942 перша група укра?нських вояк?в при?хала до М?нська, а п?сля прибуття сюди основних сил укра?нський батальйон перекинули до м. Лепеля. У його завдання входила охорона комун?кац?й та м?сцево? н?мецько? адм?н?страц??, а також боротьба з партизанами.

Боротьба з б?лоруськими партизанами виявилась важкою ? виснажливою. Не здобули в н?й переможних лавр?в н? н?мц?, ан? ?х союзники, зокрема й вояки укра?нського пол?цейського батальйону. За словами В.Ян?ва, це був жахливий час у житт? Романа Шухевича, котрий мусив ?з?грати до к?нця ролю н?мецького приятеля“, хоч ?серце розривалося з болю“. Як згаду? М.Кальба, Роман Шухевич та ?нш? укра?нськ? командири прагнули уникати участ? в каральних акц?ях нацист?в проти м?сцевого населення, намагалися сторонитися в?д збирання продовольства, заявляючи, ?що нас прислали сюди не грабувати, а воювати“.

Беручи безпосередню участь у боях ?з б?лоруськими партизанами, сл?дкуючи за антипартизанськими акц?ями нацист?в, Роман Шухевич не т?льки набув бойового досв?ду, але й глибоко осмислив закони партизансько? в?йни. В?н, на нашу думку, став одним ?з найкращих знавц?в ц??? специф?чно? форми збройно? боротьби в лавах укра?нського визвольного руху.

За св?дченням учасник?в тих под?й, Роман Шухевич дуже в?дпов?дально ставився до посад заступника командира батальйону ? командира сотн?, бачачи сво? м?сце насамперед на л?н?? вогню. Як згадував майор ?. Поб?гущий, в?н не захот?в перебувати в м?ст? й виконувати караульн? обов'язки, а ?вибрав для сво?? сотн? найважчу службу — серед прал?с?в, багон, де було повно большевицьких бандит?в“. За словами ?. Поб?гущого, Шухевич мав добре розвинену ?нту?ц?ю? ? багато ?проводив усякого рода курс?в для старшин ? молодших та старших п?дстаршин.?

За св?дченнями колишнього н?мецького полковника Альфреда Б?занца та дружини Романа Шухевича (Н. Шухевич-Березинсько?), в?н як командир роти пол?цейського охоронного батальйону в склад? вермахту мав начебто в?йськове звання ?гауптмана? (кап?тана).

В?домост?, як? надходили до вояк?в 201-го батальйону з Галичини та ?нших м?сцевостей Укра?ни, говорили про посилення нацистського окупац?йного режиму: примусове вивезення населення на працю до Н?меччини, широкомасштабн? акц?? щодо вилучення в укра?нських селян продовольства, фуражу, ?ншого зб?жжя, розправи з непок?рними. Ширилися також чутки, що п?сля ??-? конференц?? ОУН(Б) розпочалася активна в?йськово-п?дготовча д?яльн?сть п?дп?льних нац?онал?стичних осередк?в, яка викликала велике занепоко?ння у н?мц?в.

За таких обставин командування 201-го батальйону стало уникати активно? участ? в протипартизанських акц?ях, а серед особового складу зм?цнилося бажання не продовжувати контракт ?з н?мцями. Коли Роман Шухевич, за р?шенням старшинських збор?в батальйону, з'ясував настро? вояк?в, то виявилося одностайне прагнення повернутися додому. 22 листопада 1942 в присутност? командира 201-? охоронно? див?з?? особовий склад укра?нського батальйону не дав згоди на продовження контракту ? 5 грудня 1942 ця формац?я була н?мцями розв'язана. ?? особовий склад було перевезено в Укра?ну, а групу старшин ?з 22 ос?б ув'язнено в тюрм? на Лонцького.

Як згадував ?вген Поб?гущий, п?сля святкування Р?здва Христового у 1943 Роман Шухевич та ще к?лька старшин, серед яких був ? Василь Сидор, зум?ли вирватися з ув'язнення ? перейти на нелегальне становище. В?д цього моменту в житт? Романа Шухевича настав найб?льш в?дпов?дальний ? активний пер?од д?яльност?, який п?дн?с його до найвищих посад в укра?нському визвольному рус?, репрезентованому ОУН ? УПА.

На той час Роман Шухевич уже був ц?лковито сформованим кер?вником високого рангу, котрий, кр?м в?йськових знань, добре розум?вся на пол?тичних питаннях ? мав значн? орган?зац?йн? зд?бност?. Ось як, наприклад, запам'ятав Романа Шухевича вояк 201-го батальйону М.Кальба: ?Роман Шухевич не потребував дорадник?в, не потребував роботи зас?дань, щоб винести певн? р?шення чи висновки. Це була людина-пров?дник, який з м?сця вир?шував все, беручи на себе повну в?дпов?дальн?сть?. А за словами Василя Кука, для Романа Шухевича було характерне ?всеб?чне, докладне обдумування кожно? справи, детальна перев?рка виконання наказу чи доручення?. В?н також ?не любив марносл?в'я, ц?нив у людях д?ловит?сть та бойову мужн?сть.?

П?сля року служби вс? вояки на чол? з Шухевичем в?дмовилися продовжувати службу. 6 с?чня 1943 старшин в?дправили п?д охороною з Могилева до Львова, куди вони при?хали 8 с?чня 1943. Роман Шухевич, знаючи, що вс?х старшин арештують, непом?тно зник в?д ?естапо.

Еп?зод з ?риною Райхенберг

Фотограф?я ?рини Райхенберг 1950-х

З вересня 1942 по лютий 1943 дружина головного командира УПА Романа Шухевича Натал?я переховувала у сво?му будинку в?д пересл?дування нацистами сус?дську ?врейську д?вчинку ?рину Райхенберг (в ?нш?й транскрипц?? Райсинберг, Райтенберг), як?й на той час було 7 рок?в.

У спогадах Юр?й, син Романа Шухевича, згаду? под?? вересня 1942 року у Львов? — вулицю, що тод? мала польську назву Королеви Ядв?ги ? на як?й була синагога; власники крамниц? з тканинами, родина Райхенберг (?мов?рно, ?мена подружжя — Вольф та Ружа) жили неподал?к; ?х старшу доньку ?рму н?мецьк? солдати у 42-му застрелили на вулиц?, тому молодша ?рина, на прохання ?? матер?, почала жити в с?м'? Шухевич?в.

П?сля арешту Натал?? Шухевич у 1943 роц? гестапо Роману Шухевичу вдалося переправити д?вчинку в сир?тський притулок при ж?ночому греко-католицькому монастир? Васил?анок у Пилипов?, поблизу м?стечка Кулик?в за 30 к?лометр?в в?д Львова, де ?рина перебувала до к?нця в?йни, переживши н?мецьку окупац?ю ? Голокост.

Роман Шухевич, використовуючи сво? можливост?, допом?г ?з виготовленням для д?вчинки нових документ?в на ?м'я укра?нки ?рини Васил?вни Рижко. Р?к народження д?вчинки було зм?нено з 1936 на 1937. Зг?дно з новими документами, ?рина значилася дочкою загиблого радянського оф?цера.

У 1956 роц? ?рина над?слала настоятельниц? монастиря лист з? сво?ю фотограф??ю. Врятована ж?нка мешкала в Укра?н?, була одружена та взяла пр?звище чолов?ка, померла 2007 року в Ки?в? у в?ц? 72 рок?в. У Ки?в? мешка? ?? син Володимир. Юр?й Шухевич зустр?чався з ним, вже п?сля смерт? його матер?, зокрема Володимир був присутн?м ? на бриф?нгу Мойсея Ф?шбейна 3 листопада 2008 року.

Пр?звища Райхенберг м?стяться в баз? даних жертв нацист?в мемор?алу ?Яд-Вашем? в ?зра?л?, серед загиблих у Львов? в 1942 роц?.

За даними гестапо, представники ОУН ? УПА неодноразово допомагали переховуватися ?вреям ? виготовлювали для них документи, зокрема тим, хто надавав п?дтримку або сп?впрацював з ОУН ? УПА.

М?фи та реальн?сть

Звинувачення в причетност? до Льв?вського погрому 1941

П?д час оф?ц?йного в?зиту 13-15 листопада 2007 року Президента Укра?ни В?ктора Ющенка до ?зра?лю в?дбувся, за ?нформац??ю рос?йсько? преси, д?алог з кер?вником громадсько? ради мемор?алу ?Яд-Вашем? Том? Лап?дом, в якому в?н стверджував, що мемор?ал ма? зб?рку документ?в про злочини батальйону ?Нахт?галь? при погром? 1941 у Львов? п?д час входження н?мецьких в?йськ ?, в?дпов?дно, про командувача Романа Шухевича, якому саме нещодавно було присво?не звання Героя Укра?ни. Президент наголосив, що дос? нема? жодного факту, який би засв?дчував, що хоч одна укра?нська визвольна орган?зац?я д?яла у каральних операц?ях. Под?бн? звинувачення, але вже без конкретних ?мен, прозвучали ? при виступ? Президента Укра?ни у Кнессет? в?д сп?кера Даль? ?цик. Згодом, коментуючи ц? питання, президент зазначив зац?кавлен?сть Укра?ни у т?сн?й сп?впрац? з ?зра?лем ? в?дпов?дними громадськими ?нститутами стосовно Голокосту, ? що в ход? в?зиту було досягнуто домовленост? з Президентом ?зра?лю Ш?моном Пересом про створення в?дпов?дно? сп?льно? робочо? групи та про прибуття в Укра?ну делегац?? представник?в ?Яд-Вашем?.

Вдруге звинувачення в?д Том? Лап?да, як оф?ц?йного представника ?Яд-Вашем?, пролунали 4 грудня 2007 року в ?нтерв'ю ?Н?мецьк?й Хвил??, що Укра?на не над?слала запрошення (хоч оф?ц?йн? запрошення були неодноразово виголошен? самим президентом Укра?ни ще п?д час в?зиту) ? укра?нська сторона дос? не виявила бажання ознайомитися з наявним у мемор?алу ?Яд-Вашем? дось? на Шухевича, але було сказано вже узагальнено — про злочини проти цив?льного населення Львова у червн? 1941 (сл?д зауважити, що наприк?нц? червня 1941 року у Львов? в?дбулося дв? трагед??, тому сл?д ч?тко зазначати: перша — масов? страти льв?вських в'язн?в (абсолютна б?льш?сть ?з них — пол?тичн?) радянською владою при в?дход? з м?ста, що стала передумовою ?ншо? трагед??, вже при входженн? в м?сто н?мецьких в?йськ — льв?вського погрому).

Держком?тет арх?в?в Укра?ни над?слав 16 грудня 2007 року до ?зра?лю оф?ц?йного листа з проханням ознайомити укра?нських фах?вц?в з? зб?ркою названих документ?в, аналог?чне звернення в?д Укра?нського ?нституту нац?онально? пам'ят? було передано 18 грудня через заступника м?н?стра закордонних справ ?зра?лю.

Про наявн?сть н?бито яко?сь ?справи? Шухевича (але знов-таки з? сл?в самого Том? Лап?да, яку той вивчав два дн? перед зустр?ччю з Ющенком), згаду? у сво?й колонц? Володимир Бейдер у лютневому номер? 2008 року рос?йського журналу ?Огонёк?.

Не отримавши в?дпов?д? в?д ?Яд Вашем?, 27 лютого 2008 року до ?зра?лю вирушила урядова група на чол? з в?цепрем'?ром ?. Васюником, до складу яко? ув?йшли голова Укра?нського ?нституту нац?онально? пам'ят? ?. Юхновський та радник голови СБУ з науково-досл?дно? роботи В. В'ятрович.

За результатами по?здки, щодо отримання дось? Шухевича, 4 березня 2008 року в?дбувся бриф?нг ?П?дсумки в?зиту урядово? делегац?? за участ? СБУ до мемор?ального комплексу ?Яд-Вашем“ в ?зра?л??, на якому один з учасник?в делегац??, кандидат ?сторичних наук Володимир В'ятрович констатував в?дсутн?сть ?дось? Шухевича? та нових матер?ал?в, а т?, що були передан? — вже в?дом? або наявн? в укра?нських арх?вах та частина св?дчень завербованих агент?в, для забезпечення ?провокац??? (саме так зазначено у документ? КДБ) проти тод?шнього м?н?стра Теодора Оберлендера, який певний час служив у батальйон? ?Нахт?галь? (пол?тична справа 1959—1960 рр., де СРСР забезпечувала н?бито доказовою базою служби НДР для дискредитац?? уряду ФРН ? канцлера Конрада Аденауера). Директор же арх?вного департаменту ?Яд Вашем? Ха?м Гертнер пов?домив, що жодного дось? на Шухевича в ?хн?х сховищах нема?, автор же заяв, Йосиф Лап?д, не ? фах?вцем ц??? справи (сп?вроб?тником арх?ву).

?Яд Вашем? 19 березня 2008 у власному прес-рел?з? фактично п?дтверджу? висновки укра?нсько? делегац?? — персон?ф?ковано? зб?рки чи дось? на Шухевича нема?, а наявн? документи якщо й ?снують, то розкидан?, ? ?х важко виокремити серед майже 75 м?льйон?в стор?нок вс?х арх?вних матер?ал?в комплексу, та, загалом, Яд Вашем поклада?ться у сво?х висновках про Шухевича на досл?дження (не назван?) та публ?кац?? (не назван?) по всьому св?ту.

В?д неурядово? орган?зац?? Харк?всько? правозахисно? групи запити на отримання дось? Шухевича трич? надсила? член групи Галя Койнаш, про в?дсутн?сть будь-яких в?дпов?дей в?д ?Яд-Вашем? вона пов?домля? у матер?ал? ?Нам без привид?в?, опубл?кованому 9 березня 2008 року.

Головний командир УПА: 1943—1950

1943

Роман Шухевич на Волин?. 1940-в?

Роман Шухевич вирвався з н?мецького ув'язнення, незабаром зв'язався з членами Проводу ОУН(Б). Через арешт н?мцями Д. Грицая був зам?сть нього призначений в?йськовим референтом Проводу ОУН (Б). В?д цього часу Роман Шухевич безпосередньо став б?ля виток?в створення УПА: ще на початку грудня 1942 р. до такого р?шення прийшла та?мна в?йськова конференц?я ОУН у Львов?. За ?? п?дсумками, за словами М. Лебедя, ?у грудн? 1942 р. Пров?д Орган?зац?? вида? наказ тереновому Проводов? Волин? переорган?зувати ?снуюч? вже др?бн? збройн? в?дд?ли та орган?зувати широко розплановану збройну самооборонну боротьбу укра?нського народу?.

З огляду на розб?жн?сть погляд?в у кер?вництв? ОУН(Б) щодо збройного чину, 17—21 лютого 1943 р. в одному ?з с?л поблизу м. Олеська (Льв?вщина) в?дбулась III конференц?я ОУН(Б). У н?й взяли участь М. Леб?дь (?Максим Рубан?), Роман Шухевич (?Тур?), В. Охримович (?Бард?), М. Прокоп (?Гармаш?, ?Володимир?), Д. Ма?вський (?Косар?, ?Тарас?), З. Матла (?Дн?провий?), Р. Кравчук (?Петро?), М. Степаняк (?Серг?й?). Сво? погляди ?Тур? об?рунтував ? виклав на зас?данн? Проводу ОУН(Б) восени 1944 р. Торкаючись питання загальноукра?нського збройного зриву навесн? 1943 р., в?н сказав, що коли б у той час УПА повела наступ на Р?вне, Сарни, ?то ми були б програли ? маси напевно були б в?двернулися в?д нас?. Водночас, за словами Романа Шухевича, обмежен? д?? укра?нських повстанц?в на п?вн?чно-зах?дних землях мали дов?р'я мас ? виявилися усп?шними.

На цьому зас?данн? ?Тур? також п?ддав критиц? позиц?ю ?Ле? (В. Кук), котрий на III конференц?? ОУН(Б) у лютому 1943 р. п?дтримував точку зору М.Степаняка щодо загальноукра?нського збройного зриву проти н?мц?в, зокрема й у Галичин?. В?н сказав, що тод? ?не було об'?ктивних умов?, але наголосив, що ?коли прийшов Ковпак, то т? умови за?снували ? ми виграли?, тобто з липня 1943 р. в Галичин? почали створюватися, за п?дтримки населення, загони Укра?нсько? Народно? Самооборони (УНС), котр? п?зн?ше склали основу формувань УПА-Зах?д.

Ц?кавою ? точка зору Р. Шухевича на причини виникнення польсько-укра?нського конфл?кту навесн? 1943 р. на Волин?-Пол?сс?, викладена п?д час ? Великого Збору Укра?нсько? Головно? Визвольно? Ради 11—15 липня 1944 р. Виступаючи 13 липня 1944 р. у дискус?? з польського питання, ?Тур? зазначив, що п?сля переходу укра?нсько? пол?ц?? на Волин?—Пол?сс? на б?к ОУН ? УПА н?мц? створили польську пол?ц?ю, яка разом з СС ?застосовувала жорстк? та нелюдськ? прийоми? щодо укра?нського населення. Кр?м того, за його словами, польський елемент на Волин? ?повн?стю парал?зував рух УПА?. За цих обставин, наголосив Роман Шухевич, укра?нське населення виступило проти поляк?в, ? ?тод? почалася л?кв?дац?я польського населення на Волин?, яка зак?нчилася вл?тку 1943 р.?.

П?сля III конференц?? ОУН(Б), коли було остаточно вир?шено питання створення УПА ? визначено головних ворог?в укра?нського визвольного руху (н?мц? та б?льшовики), Роман Шухевич в?дрядив на Волинь—Пол?сся двох член?в В?йськового штабу ОУН Ю. Ковальського та В.Сидора для надання допомоги в?йськовому референту Крайового проводу ОУН на ПЗУЗ В. ?вах?ву у перетворенн? збройних загон?в ОУН у бойов? формування УПА. Надал? Ю. Ковальський п?д псевдом ?Гарпуна? став шефом штабу УПА на Волин?—Пол?сс? ? 13 травня 1943 р. загинув разом з В. ?вах?вим у бою з н?мцями п?д Деражним.

Водночас Роман Шухевич, враховуючи наявн?сть розб?жностей м?ж членами Проводу ОУН (Б) щодо в?йськових план?в Орган?зац?? та невдоволення багатьма з них д?ями ?урядуючого? пров?дника М. Лебедя, ?н?ц?ював зм?ни в кер?вництв? ОУН. 13 кв?тня 1943 р. на зас?данн? Проводу ОУН ?Максим Рубан? склав сво? повноваження ?урядуючого? пров?дника ? зам?сть нього було обране Бюро Проводу ОУН в склад? Романа Шухевича, З. Матли ? Д. Ма?вського, де ?Тур? був ?першим м?ж р?вними?.

Обрання ?Тура? Головою Бюро Проводу ОУН стало ц?лком законом?рним: на той час в?н був найавторитетн?шою постаттю в кер?вному середовищ? ОУН. За словами М. Степаняка, Роман Шухевич мав ?оп?н?ю найкращого орган?затора ? був найстаршим членом серед тод?шнього складу Центрального Проводу?.

Ставши на чол? кер?вництва ОУН(Б), Роман Шухевич зосередив свою основну увагу на усуненн? розб?жностей у середовищ? ОУН стосовно погляд?в на пол?тику ? стратег?ю визвольного руху, на розширенн? зони бойово? д?яльност? УПА, створенн? ?? структур у Галичин?, просуванн? повстанських в?дд?л?в у сх?дн? област? Укра?ни.

Важливе м?сце в житт? ?Тура? в?д?грав ???-й Надзвичайний великий зб?р ОУН (б), що в?дбувся 21—25 серпня 1943 р. в Коз?вському район? Терноп?льсько? област?. П?сля нього становище Р. Шухевича в кер?вному середовищ? визвольного руху значно зм?цнилося: йому вдалося подолати певний спротив М. Лебедя ? М. Степаняка, котр? виступали проти актив?зац?? д?й УПА на протиб?льшовицькому фронт?, вважаючи, що це ?призведе до масового знищення укра?нського народу?, ? накреслити заходи щодо подальшо? розбудови структур ? зап?лля повстансько? арм??, п?двищення ?? бо?здатност?. ?Тур? зум?в також переконати учасник?в III НВЗ у необх?дност? демократизац?? пол?тичних та ?деолог?чних засад ОУН, зробити ?х зрозум?лими ? прийнятними для самост?йницьких елемент?в Наддн?прянсько? Укра?ни.

Об?йнявши посади Голови Бюро Проводу ОУН ? Головного Командира УПА, ?Тарас Чупринка? (таким стало нове псевдо Головного Командира — на честь Тараса Шевченка та Григор?я Чупринки) запоб?г нам?рам ?Клима Савура? та деяких волинських д?яч?в поставити УПА вище ОУН, оголосити УПА ?найвищою ? ?дино-суверенною владою на зв?льнених землях Укра?ни?.

III Надзвичайний Великий Зб?р ОУН сприяв формуванню в характер? Р. Шухевича найкращих рис Пров?дника ? Командира, пол?тика ? в?йськовика, на що вказують слова О. Ло?уша: в?н ?не йшов за н?якими крайностями?, ?не був скептиком серед екзальтованих — ? пол?тик?в, ? в?йськовик?в?, завжди намагався знайти ?межу м?ж теор??ю ? практикою, м?ж уявленням, в?рою ? конкретною д?йсн?стю?.

Очоливши кер?вництво укра?нським визвольним рухом, Р. Шухевич до к?нця 1943 р. дом?гся зд?йснення низки важливих в?йськово-пол?тичних заход?в. У жовтн? 1943 р. у с. Мелна на Льв?вщин? ?Тур? скликав нараду крайового активу ОУН на ЗУЗ за участю обласних пров?дник?в та в?йськових референт?в. У сво?й допов?д? в?н зазначив, що внасл?док поразок Н?меччини на фронтах, ?Укра?ну жде повна большевицька окупац?я, а наш визвольний рух — затяжна важка збройна ? п?дп?льна боротьба?.

Як згаду? учасник ц??? наради В. Галаса, Шухевич так визначив першочергов? завдання самост?йницьких сил: зм?цнювати ?дейно та орган?зац?йно п?дп?льн? осередки ОУН та в?дд?ли УПА; будувати консп?ративн? п?дземн? прим?щення для укриття особового складу ? матер?альних ресурс?в; орган?зовувати ? вишколювати сан?тарну, господарчу та розв?дчу службу; створювати в?дд?ли УПА в г?рських та л?систих теренах; п?д час пересування л?н?? фронту в затяжн? бо? з противником не вступати; не йти на переговори з н?мцями; формувати при УПА бойов? в?дд?ли з представник?в поневолених народ?в СРСР.

Того ж м?сяця жовтня 1943 р. на околицях Львова в?дбулося зас?дання член?в Проводу ОУН за участю Р. Шухевича, Д. Ма?вського, М. Лебедя, М. Арсенича, Д. Ребет, М. Прокопа, В. Охримовича, М. Степаняка та О. Луцького. На цьому зас?данн? ?Тур? охарактеризував д?яльн?сть ОУН, зазначивши, що орган?зац?я ?ма? вир?шальний вплив на територ?? в?д Дн?пра до Карпат?. В?н також заявив, що хоче ви?хати на Волинь, щоб ознайомитися з д?яльн?стю крайового кер?вництва ОУН.

П?сля згаданого зас?дання Р. Шухевич ви?хав на Волинь—Пол?сся, де в друг?й половин? листопада 1943 р. взяв участь у ? конференц?? поневолених народ?в Сх?дно? ?вропи й Аз??. Його присутн?сть на цьому з?бранн? не аф?шувалася, в?н не втручався в х?д конференц??, а лише уважно слухав допов?д? ?? учасник?в та дискус?? з ?х обговорення. В?д'?жджаючи, Р. Шухевич, за словами О. Ло?уша, так узагальнив сво? враження в?д побаченого ? почутого: ?Конференц?я важна для нас не лише тим ус?м, що вона практично створить для нашо? боротьби сьогодн?. Вона переконала нас, що справа сп?льного фронту поневолених народ?в — це д?ло не лише необх?дне, але реальне. Ми вибрали правильний шлях…?.

Разом з тим, в?домий д?яч ОУН ? УПА О. Луцький стверджував, що, за словами Р. Шухевича, Пров?д ОУН не покладав особливих над?й на цю акц?ю, хоча вважав, що вона певним чином ?повинна актив?зувати нац?онал?стичне п?дп?лля в СРСР?. Однак, як в?домо, цього не сталося, за винятком кра?н Балт??.

На початку грудня 1943 p., п?сля повернення Р. Шухевича з Волин?, на консп?ративн?й квартир? у Львов? в?дбулося чергове зас?дання Проводу ОУН. Як показав на допит? в НКВС О.Луцький, ?Тур? позитивно оц?нив д?яльн?сть Крайового Проводу ОУН на ПЗУЗ у справ? орган?зац?? УПА ? запропонував на баз? УНС ?створити УПА на територ?? Галичини?. В?н також дав позитивну характеристику ?Климу Савуру?, зазначивши, що останн?й серед учасник?в УПА користу?ться великим авторитетом.

У цьому ж м?сяц? Головна Команда та Головний В?йськовий штаб УПА, за безпосередньою участю Р. Шухевича, ухвалили низку оперативних документ?в з орган?зац?йних та бойових питань д?яльност? УПА, котр? мали надати ?й роль регулярного в?йська. Принципове значення мав наказ Ч. 2/43 в?д 18 грудня 1943 р. про в?йськову залежн?сть Укра?нсько? збройно? сили, в?йськов? ступен? та функц??, дисципл?нарн? кари та судове поступування у в?йську, справи в?йськових видавництв ? терм?нолог??.

19 грудня 1943 p. Р. Шухевич (?Тарас Чупринка?) та О. Гасин (??ван Чорнота?) затвердили ?нструкц?ю Ч. 3/11 ?В?йськов? ступен? ? функц???. Зг?дно з нею, особовий склад УПА складався з таких категор?й вояк?в: рядов?, п?дстаршини, старшини, генерали. Найвищим у в?йськов?й ??рарх?? мав бути чин ?маршала?.

Зл?ва направо: Роман Шухевич, Дмитро Грицай, Катерина Мешко-Логуш. село Будераж Р?вненсько? област?. Листопад 1943

На початку 1944 р. Головний Командир УПА Р. Шухевич сп?льно з ГВШ УПА зд?йснив низку заход?в, спрямованих на вдосконалення структури та орган?в управл?ння повстансько? арм??. 23 с?чня 1944 р. наказом 4.1 було ун?ф?ковано орган?зац?ю в?йськових штаб?в (ВШ) груп ? округ УПА. Очолював в?йськовий штаб в?йськово? округи УПА шеф, котрий у раз? в?дсутност? командира групи (в?йськово? округи) був його заступником у вс?х в?йськових справах. Кожний ВШ складався з таких в?дд?л?в: оперативний, розв?дувальний, тиловий, орган?зац?йно-персональний, вишк?льний, виховний. При командир? групи (в?йськово? округи) передбачалося також створення спец?ального в?дд?лу в?йськових ?нспектор?в.

На початку 1944 р., через наближення Червоно? арм?? до кордон?в Зах?дно? Укра?ни, кер?вництво визвольним рухом опинилося перед необх?дн?стю прискорити п?дготування до д?й у ?п?дсов?тськ?й? д?йсност?, розробити нов? засади пол?тики ? стратег??, залучити до боротьби з б?льшовицьким режимом вс? укра?нськ? самост?йницьк? сили, поширити терен д?яльност? ОУН ? УПА на сх?дн? област? Укра?ни.

Щоб надати визвольн?й боротьб? ОУН ? УПА загальноукра?нський характер, необх?дно було створити ?диний нац?ональний центр для кер?вництва ц??ю боротьбою ? репрезентац?? укра?нських самост?йницьких сил на м?жнародному в?дтинку.

Як згадував в?домий д?яч ОУН Л. Шанковський, ще 21 вересня 1943 p. Р. Шухевич запросив його до творення ?найвищого кер?вного органу укра?нського народу на час революц?йно? боротьби?. А в наказ? 4.2 Головно? команди УПА в?д 18 грудня 1943 р. цей орган було умовно названо Головною Визвольною Радою. У друг?й половин? березня 1944 p., як згадував Л. Шанковський, ??н?ц?ятивний ком?тет для створення УГВР остаточно сформувався? ? впродовж трьох м?сяц?в п?дготував програму майбутнього Збору, про?кти його основних документ?в (Ун?версал, Платформа, Устр?й, Присяга вояка УПА та ?н.), визначив склад його учасник?в та накреслив кандидатури для обрання членами УГВР.

Оск?льки ?дея заснування загальноукра?нського представницького органу була ?н?ц?йована Головною Командою УПА, то в п?дготуванн? Першого Великого Збору УГВР активну участь брав Р. Шухевич. Зокрема, на його пропозиц?ю було створено П?дготовчу ком?с?ю Проводу ОУН, яка мала сп?льно з ?н?ц?ативним ком?тетом готувати Зб?р. До ?? складу ув?йшли В. Охримович, М. Прокоп, Д. Ребет (голова). ?Тарас Чупринка? також зд?йснив заходи щодо п?дготування м?сця скликання Збору та забезпечення охорони його учасник?в. Спостер?гаючи за Р. Шухевичем в цей пер?од, Д. Ребет зазначала, що в?н не належав ?до безкомпром?сових людей?, ?не виявляв вузько парт?йних амб?ц?й? ? характеризувала його як ?конструктивного пол?тика реального мислення?.

За словами самого Р. Шухевича, ?праця ?н?ц?ятивного ком?тету не йшла легко?, бо треба було забезпечити консп?ративн?сть його д?яльност?, вести переговори ?т?льки з людьми дуже певними та дискретними?, не залучати до них ?групи, як? одверто сп?впрацювали з н?мцями? та групи, ?як? були вороже наставлен? до УПА?.

На Першому Великому Збор? УГВР, що в?дбувся 11—15 липня 1944 р. в Карпатах, Шухевича було обрано головою ? генеральним секретарем в?йськових справ. Р. Шухевич виступив ?з допов?ддю про УПА, взяв участь в обговоренн? допов?д? М. Прокопа про внутр?шн? ? зовн?шн? становище укра?нського народу, в дискус?ях з польського питання та про Платформу УГВР. В?н ув?йшов також до складу ком?с??, яка мала виробити текст присяги вояка УПА. На зазначеному з?бранн? Р.Шухевич був присутн?й п?д псевдон?мом ?Р. Лозовський?.

Як згадувала зв'язкова ?Тура? ?. Савицька-Козак, п?сля Першого Великого Збору УГВР Роман Шухевич сказав: ?Ми вс?, вояки УПА ? вс? п?дп?льники, зокрема ? я, повн?стю св?дом?, що ран?ше чи п?зн?ше нам доведеться загинути в боротьб? з брутальною силою…?. Позитивно оц?нюючи п?дсумки роботи Першого Великого Збору УГВР, Р. Шухевич був насторожений в?стками про створення на Волин?—Пол?сс? Народно-Визвольно? Революц?йно? Орган?зац?? (НВРО), яка могла бути альтернативою ОУН. ?дею зам?ни ОУН ?ншою пол?тичною орган?зац??ю ще в 1943 р. неодноразово п?дн?мав М.Степаняк.

Саме з його ?н?ц?ативи 17—18 липня 1944 р. в л?с? поблизу с. Дермань Здолбун?вського району Р?вненсько? област? в?дбулася конференц?я, в як?й взяли участь В.Кук, М.Степаняк та група д?яч?в ОУН з ПЗУЗ. На н?й було проголошено створення НВРО. За словами сучасного досл?дника В. Дзьобака, котрий посила?ться на В. Кука, у розум?нн? учасник?в згадано? конференц?? ?НВРО — це не укра?нська орган?зац?я нац?онал?стичного типу, а формац?я, покликана знищити ?мпер?ал?ст?в в ц?лому св?т? ? перебудувати останн?й за принципом в?льно? сп?впрац? народ?в у незалежних нац?ональних державах?.

Тим часом проведення конференц?? член?в ОУН у справ? НВРО та Перший Великий Зб?р УГВР привернули увагу радянсько? сторони, до рук яко? потрапили К. Осьмак ? М. Степаняк та деяк? документи обох форум?в. Ц? под?? б?льшовики розц?нили як наявн?сть неприязних стосунк?в м?ж В. Куком, М. Степаняком та М. Лебедем, з одного боку, ? Р. Шухевичем та кер?вниками ?ОУН галицьких областей?, з ?ншого боку.

Наприк?нц? жовтня — на початку листопада 1944 р. Роман Шухевич взяв участь у зас?данн? проводу ОУН, що в?дбулося на територ?? Рогатинського району Стан?славсько? област?, на якому звернув увагу, що необх?дно оволод?ти мистецтвом, ?як панувати над масами, щоб ?х не втратити? ? вважав, що перед масами треба ставити т?льки так? завдання, як? на якийсь в?дсоток будуть виконан?. Ц? завдання, на його думку, ?залежать в?д тиску сили ворога?. Роман Шухевич обережно ставився до актив?зац?? д?яльност? сил визвольного руху, нагадуючи сво?м колегам, що в основ? стратег?? збройно? боротьби ОУН ? УПА з грудня 1943 р. покладено концепц?ю ?самооборони народу?, а ?ворог ? в наступ? великими силами?.

Наведен? вище думки ?Тараса Чупринки? зайвий раз характеризують його як суто реал?стично мислячого пол?тика, далекого в?д революц?йного романтизму ? зор??нтованого на продуман? та зважен? д?? у практичн?й площин?. Звичайно, сьогодн? ми зна?мо, що в оц?нц? тогочасних м?жнародних стосунк?в та перспектив боротьби ОУН ? УПА з радянською владою Р. Шухевич та його однодумц? помилялися. Але х?ба помилялися лише вони? Питання в?йни м?ж зах?дними демократ?ями ? СРСР тривалий час тримало в напруз? св?тову сп?льноту, тож мало хто ?з заруб?жних пол?толог?в м?г передбачити, що крах багатонац?онального Радянського Союзу розтягнеться на такий довгий час.

Велико? поваги заслугову? позиц?я ?Тура? у питанн? про утворення НВРО. Обставини ц??? справи виклав на зас?данн? Проводу ОУН один з ?? ?н?ц?атор?в, ?Лем?ш?. В?н зауважив, що при рейдах в?дд?л?в УПА ?на сх?д треба було сказати, в?д кого приходили. Тому що на нових теренах були закиди проти ОУН, ми р?шили зм?нити назву. До такого переконання прийшли ми вприк?нц? травня. А зреал?зували при к?нц? липня?.

П?сля з'ясування причин утворення НВРО та обговорення зм?сту прийнятих ц??ю орган?зац??ю документ?в, у якому взяли участь вс? учасники зас?дання, Р. Шухевич п?дбив п?дсумки дискус??. В?н п?дкреслив, що в?д утворення НВРО ОУН н?чого не втратила, бо ця справа ?йде кап?талом ОУН?. Справа НВРО, за його словами, ? експериментом, який можливо вдався б, але, наголосив ?Тур?, ?я не хот?в би м?няти орган?зац?ю (тобто ОУН) на експериментальну (тобто НВРО)?.

Дал? P. Шухевич заявив, що в?н св?домий того, ?що на сход? п?д формою ОУН роботи розгортати не можна?, а тому ?мусимо в ц?м напрям? п?дготовити?. Тому, на його думку, ?треба робити приготування до зм?ни орган?зац??, а справу НВРО потрактувати не як нову орган?зац?ю, що мала б прийти на м?сце ОУН, а як певний тактичний момент?. ?Тур? зазначив, що необх?дно ?лишити ?де? НВРО? для прац? на сход? Укра?ни, а саму НВРО як орган?зац?ю розв'язати. В?н також запропонував по?нформувати учасник?в ?з'?зду НВРО?, що вона ?розв'язана Головним Проводом Орган?зац???.

1944

1944 p. характерний тим, що в цей час Р. Шухевич вперше потрапив у поле зору б?льшовик?в. У про?кт? листа першого секретаря ЦК КП(б)У М.Хрущова ?Про становище в Р?вненськ?й ? Волинськ?й областях УРСР? (березень 1944) на ?м'я Й. Стал?на стосовно про?кту постанови Державного ком?тету оборони СРСР про ?Спец?альн? заходи по зах?дним областям Укра?ни? зазначалося, що ?загальне кер?вництво бандами зд?йсню? заступник Степана Бандери — Максим Рубан, а в?йськове (командир УПА) — Клим Савур (д?йсне пр?звище Шухевич — син льв?вського адвоката)?.

Хоча з цього документа видно, що б?льшовики не мали ще вичерпно? ?нформац?? про займан? Р. Шухевичем посади у лавах укра?нського визвольного руху ? плутали його з ?Климом Савуром?, командиром УПА-П?вн?ч, але з цього часу ?Тарас Чупринка? став об'?ктом пост?йно? уваги з боку НКВС — НКДБ. Ширш? в?домост? про нього вперше дав сов?там в?домий д?яч ОУН М. Степаняк (?Серг?й?), арештований вл?тку 1944 р.

Св?дчення М. Степаняка та захоплен? деяк? документи УГВР, як? потрапили до рук б?льшовик?в, дали ?м змогу об'?ктивно оц?нити роль ? м?сце Р. Шухевича в укра?нському визвольному рус?. Кр?м того, радянським органам держбезпеки стало в?домо про активну д?яльн?сть ще й ?нших ч?льних д?яч?в ОУН. Отож, 12 листопада 1944 р. нарком держбезпеки УРСР С.Савченко, перебуваючи у Львов?, затвердив оперативний план ?Б?рло?а? (?Барл?г?), спрямований на розшук ? л?кв?дац?ю член?в Проводу ОУН ? особисто Р. Шухевича, а 31 жовтня 1945 р. на нього була заведено розшукову справу ?Вовк?. В?дтод? ?Тур? пост?йно перебував п?д приц?лом радянських спецслужб.

1945

На зак?нчення в?йни у травн? 1945 Головна Команда УПА в?дреагувала зверненням ?Тараса Чупринки? в травн? 1945 р. до ?Б?йц?в ? Командир?в Укра?нсько? Повстансько? Арм??!?. У ньому наголошувалося, що великий внесок у перемогу над Н?меччиною зробили укра?нськ? повстанц?, котр? не допустили нацист?в використати укра?нську землю ?для сво?х загарбницьких ц?лей?, не дозволили ?м грабувати укра?нськ? села ? вивозити людей до Н?меччини. У боротьб? з н?мцями, УПА ?зорган?зувалася ? пройшла першу бойову школу?.

Дал? Головний Командир наголосив, що п?сля розгрому Н?меччини ?вернувся ? розгосподарився на Укра?н? ще г?рший окупант — Рос?я?, але ?укра?нський народ ? тепер не скап?тулював перед наступаючим ворогом?. Оц?нюючи м?жнародне становище, яке склалося п?сля в?йни, ?Тарас Чупринка? вважав, що ?революц?йн? рухи поневолених народ?в та протир?ччя м?ж зах?дними державами ? СРСР зростають?, а це ?створю? сприятлив? умови для нашо? дальшо? боротьби ? наближа? момент розвалу СССР?.

З? свого боку, не переб?льшуючи досягнутих результат?в ? усв?домлюючи реальн? труднощ? боротьби з тотал?тарним режимом, Головний Командир УПА оптим?стично оц?нював п?дсумки бойово? д?яльност? повстансько? арм??. У святковому наказ? з нагоди Р?здва ? Нового 1946 року (грудень 1945 р.) Р. Шухевич наголосив, що у 1945 р. ?УПА вперше пом?ряла сво? сили з окупантом Укра?ни в умовах миру, коли здавалося б, що наш? повстанч? сили н? одного м?сяця не зможуть встояти проти ворога, що зум?в вибороти соб? перемогу з такою м?л?тарною силою як Н?меччина?.

На думку ?Тараса Чупринки?, найвищим досягненням УПА у 1945 р. було те, що повстанська арм?я ?зум?ла уникнути вир?шального удару НКВД, мистецьки маневруючи та розчленовуючись на невелик? бойов? групи та гуртуючись у б?льш? одиниц??. У цьому ж роц? УПА зд?йснила рейди до Польщ?, Чехословаччини та Румун??, пропагуючи ?де? укра?нського визвольного руху. Висловлюючи непохитну в?ру в перемогу справи, за яку бореться УПА, Р. Шухевич, звертаючись до сво?х бойових побратим?в, п?дкреслив, що ?б?й, який ви ведете — нещадний б?й на життя ? смерть?

1945 р?к був для Р. Шухевича пам'ятним ?з к?лькох причин. По-перше, з його ?н?ц?ативи в н?ч ?з 28 лютого на 1 березня 1945 р. на шосе Льв?в—Терноп?ль, в одному з хутор?в Коз?вського району Терноп?льщини, в?дбулася зустр?ч член?в Проводу ОУН Д. Ма?вського та Я. Бусела з двома оф?церами орган?в держбезпеки С. Кар?ним-Даниленком та А. Хорушуном, котр? маскувалися п?д сп?вроб?тник?в радянсько? адм?н?страц??. Ц? переговори тривали п'ять годин, але не дали позитивних результат?в. Та й, мабуть, сам ?Тур? не покладав на них особливих над?й.

Доц?льн?сть таких контакт?в випливала, на нашу думку, з потреби пересв?дчитись у неможливост? компром?с?в ?з тотал?тарним режимом ? необх?дност? акцентування уваги вс?х ланок визвольно-революц?йного руху на нещадн?й боротьб? з ним. Не останню роль в?д?гравала й та обставина, що в кер?вному середовищ? УГВР, ОУН ? УПА були об?рунтован? побоювання щодо перспектив укра?нських нац?ональних ?нтерес?в у раз? перемоги зах?дних кра?н у в?йн? з Радянським Союзом.

По-друге, Р. Шухевич нелегко перен?с загибель у грудн? 1945 р. свого найближчого соратника ? однодумця, пол?т-референта Проводу ОУН Д. Ма?вського при спроб? перейти кордон Чехословаччини з англо-американською зоною окупац?? Н?меччини. ?Тарас? йшов туди поряд з шефом ГВШ УПА Д. Грица?м для переговор?в ?з С. Бандерою та ?нформування ЗП УГВР про под?? в Укра?н?.

1946

У липн? 1946 р. з'явилася ?В?дозва Головного Командира до УПА?. У н?й п?дкреслювалося, що в?д ?зими йде велетенський, майже безперервний натиск ворога на укра?нське п?дп?лля та його збройн? частини — УПА? ? що "не було осел? в теренах, обнятих революц?йним рухом, де не стац?онував би гарн?зон ославлених ?внутр?нних войск НКВД? для ?боротьби з бандитизмом?. Характеризуючи д?? б?льшовицького кер?вництва, Р. Шухевич наголосив, що воно прагне ?змогти вже зараз зголосити Стал?ну, що укра?нське повстання подавлене?.

Визнавши, що в бойових д?ях ?деяк? в?дд?ли втратили нав?ть половину свого складу?, ?Чупринка? зазначив, що ?весь пер?од в?д зими по сьогодн?шн?й день видержала УПА з честю? ? що ?в ц?й безприкладн?й боротьб? УПА перейшла вс? спод?вання, як? на не? поклав народ ? революц?йний Пров?д — Укра?нська Головна Визвольна Рада?.

Разом з тим, анал?зуючи м?жнародн? в?дносини у св?т?, Р. Шухевич д?йшов висновку, що конфл?кт м?ж радянським ? англо-американськими блоками не вийшов ?поза рамц? дипломатичних зудар?в? ? що обидв? сторони не виходять "ще з? стану ?збройного мира?. А тому, на його думку, б?льшовики використають мирний час ?для нищення свого партизанського внутр?шнього ворога — укра?нсько? нац?онально? революц???.

Виходячи з обставин, що склалися у св?т? та в Укра?н?, Головний Командир УПА вважав необх?дним для збереження в?дпорност? визвольного руху зд?йснити ?переорган?зування революц?йних сил? за зразком Арм?? УНР, яка п?сля 1919—1920 pp. ?форми широко? повстансько? боротьби? зам?нила формами ?п?дп?льно-консп?ративних? д?й. До таких крок?в, на його думку, кликав ? досв?д УВО, ОУН, як? майже 25 рок?в д?яли у п?дп?лл?.

Аргументуючи необх?дн?сть тактичних зм?н або ?перестановки сил?, Р. Шухевич зазначив, що це лише ?момент переходу з одних форм боротьби в друг??. В?н висловив глибоку впевнен?сть у тому, що вояки УПА, ?незламн? б?йц?-геро??, засвоять ?нов? зразки бою з ворогом?, будуть ?негайними блискавичними ударами? вдаряти ворога там, ?де в?н того н?як не над??ться?.

? наступний час виправдав зазначен? вище спод?вання Головного Командира УПА. Зд?йснена ним реорган?зац?я форм ? метод?в боротьби ОУН ? УПА незабаром дала в?дчутн? результати: радянськ? джерела заф?ксували актив?зац?ю сил визвольного руху та п?дтвердили ?х ум?ння виходити з-п?д удар?в орган?в ? в?йськ МВС. 8 серпня 1946 р. в ?нформац?? парт?йних чинник?в на ?м'я другого секретаря ЦК КП(б)У Д.Коротченка зазначалося: ?зм?на метод?в боротьби укра?нсько-н?мецьких нац?онал?ст?в — в?дх?д у глибоке п?дп?лля, ?ндив?дуальний терор ? д?? др?бними групами в 3—4 людини ?з зас?док — поки що не знайшли зм?н у д?ях наших орган?в у боротьб? з бандами ОУН-УПА. В?йськов? операц?? з огляду на слабке п?дготування здеб?льшого зд?йснюються безрезультатно?. 14 вересня 1946 p. парт?йн? чиновники знову констатували: ?Органи МВС, МДБ, внутр?шн? та прикордонн? в?йська дос? не перебудували свою роботу в?д активних в?йськових операц?й на глибоку агентурну розробку оун?вського п?дп?лля. Б?льш?сть бандпрояв?в залиша?ться нерозкритими, в?дпов?дн? заходи не орган?зуються ? бандити в?дходять безкарно?. А м?н?стр внутр?шн?х справ СРСР С.Круглов нещадно розкритикував д?? внутр?шн?х в?йськ МВС у зах?дних областях Укра?ни за низьк? результати ?хньо? бойово? д?яльност? у боротьб? з укра?нськими повстанцями за пер?од ?з 1 серпня по 15 вересня 1946 р.

У 1946 p., завдяки заходам Головно? Команди УПА щодо переведення повстанських в?дд?л?в на форми боротьби у збройному п?дп?лл?, силам визвольного руху вдалося загалом зберегти свою в?дпорн?сть, м?н?м?зувати втрати ? вистояти у виснажливому двобо? з тотал?тарним режимом. Ба, як св?дчать дан? МВС УРСР, чисельн?сть укра?нських повстанц?в за пер?од з 1 кв?тня 1946 р. по 1 с?чня 1947 р. зб?льшилася з 3735 до 4456 вояк?в. Зросла ? к?льк?сть бойових одиниць: ?з 479 до 530.

В орган?зац?? зазначених вище заход?в була велика заслуга Р. Шухевича, котрого 9 лютого 1946 р. УГВР сво?ю постановою п?двищила до ступеня генерал-хорунжого. Разом з тим, Головний Командир УПА був св?домий того, що боротьба сил визвольного руху з радянським тотал?тарним режимом у наступн? роки буде не т?льки важкою, а й тривалою. Для цього необх?дно буде як продовжити розбудову п?дп?льних структур ОУН ? УПА та забезпечити ?х просування у сх?дн? област? Укра?ни, так ? звернути увагу на консол?дац?ю укра?нських самост?йних сил закордоном, на усунення розб?жностей, як? виникли м?ж С. Бандерою, його оточенням ? кер?вництвом революц?йного п?дп?лля в Укра?н? п?сля III Надзвичайного Великого Збору ОУН (серпень 1943 p.).

Як св?дчив на допит? в МДБ В. Кук, Р. Шухевич ще в 1945 р. висловив думку про доц?льн?сть налагодження зв'язк?в кер?вництва визвольно-революц?йного руху в Укра?н? з? С.Бандерою, котрий перебував в англо-американськ?й зон? окупац?? Н?меччини. ?Тур? говорив, що йому важко ?керувати ОУН ? УПА одночасно?, а тому в?н бажав би ?всю увагу зосередити на кер?вництв? УПА?, а С. Бандер? ?запропонувати очолити всю орган?зац?ю?, тобто ОУН. За словами В. Кука, з такою пропозиц??ю Р. Шухевич наприк?нц? 1945 р. скерував до С. Бандери представник?в Проводу ОУН в Укра?н? Д. Ма?вського ? Д. Грицая, котр?, як в?домо, загинули при спроб? перетнути кордон м?ж Чехословаччиною ? Зах?дною Н?меччиною.

За твердженням В. Кука, становище у стосунках Проводу ОУН в Укра?н? з? С.Бандерою до к?нця так ? не прояснилося, ? що ?Бандера не признавався ?проводом“ як кер?вник Орган?зац???. ? коли йшла мова про можливий перех?д Р. Шухевича за кордон, то Пров?д ОУН ?уповноважив його виступати так, як кер?вник вс??? орган?зац??, а не як п?дпорядкована Бандер? особа?.

У березн? та вл?тку 1946 р. через спец?ального посланця ?Славека? (?Славка?) ?Тур? отримав в?д С. Бандери низку конф?денц?йних документ?в, з яких, мабуть, д?знався про створення Закордонних частин ОУН та про бажання з?брати черговий Великий Зб?р ОУН.

Знову-таки, в?н у серпн? 1946 р. в?дправив до Н?меччини з листом та усними ?нформац?ями для С.Бандери зв'язкову Проводу ОУН ?Бистру? (?. Савицьку). В особист?й записц? до ?Друга Пров?дника? Р. Шухевич писав: ?все, що подасть др[уг] Бистра, прошу брати, як передане мною особисто?. Водночас Р. Шухевич через ?Бистру? передав невстановлен?й особ?, яку називав ?Другом?, записку, в як?й просив його уможливити зустр?ч сво?? зв'язково? з ?пров?дником Бандерою?, наголошуючи, що ?справа дуже важна ? пильна?. Проте ?. Савицьк?й дуже важко дався шлях на Зах?д, куди вона прибула наприк?нц? 1946 р.

Не торкаючись ус?х питань, як? кер?вник нац?онального п?дп?лля в Укра?н? ставив перед С.Бандерою, можна лише зауважити, що найголовн?ш? з них стосувалися дол? постанов Надзвичайного Великого Збору ОУН, як? критично сприймали С.Бандера та його найближче оточення.

Як показав на допитах в МДБ УРСР колишн?й ем?сар С. Бандери В. Дишкант, у лист?, який ?Бистра? передала пров?днику З4 ОУН в?д ?Тура?, останн?й зауважив, ?що не заходить потреба скликувати Великий Зб?р Орган?зац?? Укра?нських Нац?онал?ст?в (Б), бо постанови III Великого Збору ? актуальн? ? не потребують н?яко? зм?ни чи коректури?.

Глибоко переконаний у доц?льност? й актуальност? прийняття постанов III Надзвичайним Великим Збором ОУН, визнаючи УГВР найвищим пол?тичним представництвом ? кер?вництвом ?укра?нського визвольного самост?йницького руху?, Р. Шухевич, разом з тим ?з повагою ставився до С. Бандери, прагнув усунути суперечност? м?ж 34 ОУН ? Проводом ОУН в Укра?н? та шукав шляхи для консол?дац?? вс?х укра?нських самост?йницьких сил.

Свою оф?ц?йну позиц?ю у згаданих питаннях ?Тарас Чупринка? виклав 25 вересня 1947 р. у ?Заяв? Головного Командира Укра?нсько? Повстансько? Арм???. Найперше в?н в?дзначив ?велику орган?зац?йну роль, яку в?д?грала ОУН, керована Степаном Бандерою, у процес? творення ? росту УПА?, великий внесок ОУН(Б) у скр?плення ?сво?ми високо?дейними кадрами? УПА, в захист? ?? в?д напад?в ?з боку нац?ональних ворог?в Укра?ни?.

Водночас Р. Шухевич наголосив, що УПА ?стала виразно всенац?ональною силою? ? виступила ?н?ц?атором створення УГВР. В?д липня 1944 p., п?дкреслив в?н, УПА п?дпорядкову?ться УГВР ?у пол?тичн?й ? в орган?зац?йно-персональн?й площинах?.

Головний Командир УПА висловив над?ю, що оголошена в?д ?мен? УПА заява принесе укра?нськ?й ем??рац??, як стар?й, так ? нов?й, повну ясн?сть у порушених питаннях ? дозволить ?стати понад вузько парт?йн? суперечки? та г?дно репрезентувати укра?нський народ перед зовн?шн?м св?том, йтиме разом з ним у боротьб? за створення УССД.

Хоча в 1946 p. ОУН ? УПА витримали шалений наступ переважаючих сил тотал?тарного режиму, проте кадров? втрати визвольного руху були в?дчутними. Як св?дчила на допитах у МДБ УРСР зв'язкова ?Тура? К.Зарицька (?Монета?), масов? операц?? сов?т?в вл?тку ? восени 1946 р. ?поставили оун?вське п?дп?лля в складне становище, а особливо стосовно зв'язку ? кер?вництва низовими ланками орган?зац???. За ?? словами, всю зиму 1946/1947 pp. P. Шухевич ?був у с. Княгинич?, не маючи з п?дп?ллям майже жодного орган?зац?йного зв'язку?. В?н уважно читав радянськ? пол?тичн? видання, слухав рад?опередач? з Москви, Велико? Британ??, США, складав р?зн? анал?тичн? огляди.

Разом з тим, як засв?дчив колишн?й кер?вник Рогатинського окружного проводу ОУН ?Шпак? (3. Благий), у грудн? 1946 р. ?Тур? особисто розробив ?нструкц?ю проводу ОУН п?д умовною назвою ?ОСА?. Цей документ ор??нтував революц?йне п?дп?лля на актив?зац?ю д?яльност? у випадку збройного конфл?кту м?ж колишн?ми союзниками по антиг?тлер?вськ?й коал?ц??. У ньому перед п?дп?льними структурами ОУН ставилися завдання орган?зувати терористичн? д?? проти парт?йно-радянського активу та захоплення влади на м?сцях п?сля поразки Радянсько? арм??.

Р. Шухевич мало в?рив у ймов?рн?сть в?йни м?ж зах?дними кра?нами ? Радянським Союзом у найближч? роки, але як кер?вник революц?йного п?дп?лля в?н мусив рахуватися з такою можлив?стю. Кр?м того, зазначена вище ?нструкц?я мала в?д?грати роль моб?л?зуючого чинника для член?в ОУН, накреслити перед ними перспективи боротьби за УССД.

Не зум?вши шляхом масових в?йськових операц?й знищити основн? сили революц?йного п?дп?лля, сов?ти посилили увагу до оперативно-розшуково? роботи ? проникненню сво?? агентури в кер?вн? ланки визвольного руху. Москва критично оц?нювала результати д?й орган?в держбезпеки УРСР ? була налаштована пом?тно актив?зувати цю д?яльн?сть. 8 жовтня 1946 р. заст. м?н?стра внутр?шн?х справ СРСР В.Рясний зажадав в?д МВС УРСР ?нформац?ю про результати реал?зац?? плану ?Б?рло?а? (?Барл?г?) щодо Р. Шухевича, М. Арсенича, Р. Кравчука, О. Гасина та В. Кука. При цьому п?дкреслювалося, що д?ями лише одн??? оперативно? групи МВС УРСР зазначений план буде важко виконати. З огляду на становище, Москва пропонувала МВС Укра?ни актив?зувати роботу щодо викриття ? л?кв?дац?? кер?вного п?дп?лля ОУН, створити оперативн? групи для розшуку ? л?кв?дац?? Р. Шухевича, М. Арсенича. Р. Кравчука, О. Гасина та В. Кука. При цьому до кожно? групи залучалися рухомий заг?н в?йськ (50-70 вояк?в) ? окрема спецгрупа.

В?дтод? радянська влада розпочала планом?рну ? систематичну роботу з виявлення та л?кв?дац?? член?в Проводу ОУН, ? головним об'?ктом ?? уваги став Р. Шухевич. В?д часу захоплення б?льшовиками М. Степаняка, О. Луцького, брат?в Дужих (1944—1945 pp.) органи держбезпеки розпочали збирання в?домостей про Головного Командира УПА, його р?дних ? близьких, з'ясування м?сця його перебування, в?дсл?дковування шлях?в пересування та л?н?й зв'язку ?Тура?.

Водночас Р. Шухевич, хоч ? усв?домлював пост?йно загрозу сво?му життю з боку орган?в держбезпеки, проте не в?дсиджувався у бункерах ? консп?ративних квартирах, а регулярно ?нспектував структури визвольно-революц?йного п?дп?лля, зустр?чався з ?х кер?вниками, ставив перед ними в?дпов?дн? завдання. Так, колишн?й кер?вник Рогатинського окружного проводу ОУН ?Шпак? (3.Благий) на допит? в МДБ УРСР заявив: ?Шухевич особисто сп?лку?ться з членами Центрального ?Проводу“ ? з ц??ю метою щор?чно склика? наради, на яких обговорю? питання обставин, стану п?дп?лля ? практично? антисов?тсько? роботи?. За його словами, Р. Шухевич через спец?альних ? особливо дов?рених зв'язкових ? кур'?р?в п?дтримував регулярний зв'язок ?з членами Проводу ОУН, котр? зазвичай не знали м?сця його перебування ? передавали пошту його особистим зв'язковим ?Монет?? (К. Зарицька) та ?Анн?? (Г. Дидик)

Сам Головний командир УПА дуже приск?пливо ставився до дотримання встановленого порядку особистих зустр?чей. Коли до нього навесн? 1946 р. прибув в?д С.Бандери кур'?р ?Славко?, то в?н в?дмовився з ним зустр?тися, заявивши, що не мав ?нформац?? про його прибуття ? не зна? його особисто, а тому ?не може говорити з ним з орган?зац?йних питань?. ?Тур? через ?Монету? прийняв лише пошту в?д Пров?дника 34 ОУН.

У супровод? бойовик?в ?Тур? пройшов сотн? к?лометр?в по територ?? Дрогобицько?, Льв?всько?, Стан?славсько? ? Терноп?льсько? областей. За словами В. Кука, бойова охорона Р. Шухевича нараховувала в?д 5 до 20 ос?б, разом ?з бойовиками, зв'язковими та кур'?рами.

?снувала й ретельно орган?зована мережа консп?ративних квартир Головного Командира УПА. ?х к?льк?сть була значною. За даними В. Кука, у серпн? 1944 p. Р. Шухевич перебував у с. Улашк?вц? на п?вдень в?д м. Чорткова, а восени та взимку 1944—1945 pp. — в Бережанському та Коз?вському районах Терноп?льщини, в околицях с?л Бишки — Пот?к — Конюхи — Август?вка — Жук?в — Рай. У с. Август?вц? перебував з осен? 1944 р. до весни 1945 р. Ул?тку 1945 р. мав кри?вки в с. Рай. Черговим м?сцем постою стало с. Пук?в на Рогатинщин?, де Шухевич перезимував ?з 1945-го на 1946 р. В?д жовтня 1946 р. до 21 вересня 1947 р. мешкав у с. Княгинич? Рогатинського району. Зв?дси м?сце постою було перенесено у Комарн?вський район на Дрогобиччин?, у с. Гр?мне. Ця кри?вка про?снувала до осен? 1947 р. Зиму 1947/1948 pp. P. Шухевич пров?в у Львов?, в будинку на вул. Крив?й. В?д весни 1948 р. до загибел? Головний командир УПА перебував у с. Б?логорща. За словами вже згадуваного 3. Благого, Р. Шухевич у зимовий час, звичайно, переховувався в населених пунктах поблизу шосейних шлях?в або зал?зничних маг?стралей. При цьому в?н зазвичай перебував один, а його зв'язков? ? бойовики охорони розташовувалися десь поряд, маючи заздалег?дь вказ?вки про м?сця зустр?ч? з ?Туром?.

1947

З огляду на переб?г под?й ? оч?куван? чергов? наступальн? д?? сов?т?в, Р. Шухевич, як пов?домляла на допит? К.Зарицька, у кв?тн? 1947 р. покинув св?й бункер в с. Княгинич? та з? сво?ю охороною п?шов до Рогатинського л?су з метою ознайомитися з? станом нац?онал?стичного п?дп?лля та поставити перед повстанцями ? п?дп?льниками завдання подальшо? ?антисов?тсько? д?яльност??. Наприк?нц? червня 1947 р. ?Тур?, разом ?з шефом ГВШ УПА ?Лицарем? (О. Гасин), прибули в Дрогобицьку область, де в горах м?стився Головний Осередок Пропаганди (ГОСП) ОУН на чол? з ?Севером? (П. Федун).

Тут в?н скликав нараду з? сп?вроб?тниками ГОСП та по?нформував ?х у деяких актуальних питаннях д?яльност? ОУН ? УПА, як? перед тим було обговорено з пров?дником ОУН на ЗУЗ Р. Кравчуком (?Петро?) та пров?дником ОУН Карпатського краю В. Сидором (?Шелест?).

За словами К. Зарицько?, Р. Шухевич за л?н??ю орган?зац?йно? роботи вважав за необх?дне забезпечити над?йн?сть зв'язку кер?вних орган?в ?з середн?ми та низовими ланками п?дп?лля ОУН, надати увагу збереженню кадр?в, особливо СБ, тому що остання охороня? орган?зац?ю в?д р?зних провокац?й ? проникнення до ?? лав б?льшовицько? агентури.

Торкаючись внутр?шнього життя в Радянському Союз?, ?Тур? в?дзначив, що комун?стична парт?я посилю? свою д?яльн?сть на ?деолог?чному фронт?, що економ?чн? плани б?льшовик?в розрахован? на п?дготування до в?йни. В?н також звернув увагу пропагандист?в ОУН на потребу ширше використовувати у сво?й робот? м?жнародн? стосунки. Р. Шухевич вважав, що зростання конфл?кту м?ж зах?дними кра?нами ? Радянським Союзом буде вир?шено т?льки в?йною.

?Тур? також висловив побажання, щоб ГОСП посилив виховну роботу з членами ОУН та орган?зував розповсюдження нац?онал?стично? л?тератури, особливо на сход? Укра?ни ? серед укра?нц?в-сх?дняк?в у зах?дному рег?он?. П?сля зазначено? наради Р. Шухевич, разом ?з шефом ГВШ УПА ?Лицарем?, в?д?йшов у Рогатинськ? л?си, де була ?база для укриття кер?вного складу п?дп?лля Галичини?.

Тут в?н незабаром отримав непри?мну в?стку про арешт 21 вересня 1947 р. в м. Ходор?в його зв'язково? ?Монети? (Катерини Зарицько?), хоча спочатку йшлося про ?? загибель у перестр?лц?. Ця мужня ж?нка не дала себе схопити без боротьби ? постр?лом з п?столета вбила одного з нападник?в. В особ? ?Монети?, яку в?н знав з роботи в ОУН ще з початку 1930-х рок?в ? з? Льв?вського процесу ОУН 1936 p., P. Шухевич втратив не т?льки близького друга, але й талановиту пом?чницю з питань орган?зац?йно? роботи та забезпечення його зв'язком ?з кер?вними д?ячами.

У 1947 p., враховуючи необх?дн?сть посилення кер?вництва визвольно-революц?йним рухом, а також загибель у 1944—1945 pp. двох член?в бюро проводу ОУН, Р. Волошина та Д. Ма?вського, Р. Шухевич призначив В. Кука сво?м заступником на кер?вних посадах у провод? ОУН та УГВР. За словами В. Кука, йому було доручено керувати ?Сх?дними краями (ПЗУЗ, Под?лля, сх?дн? област?)?. 1947 р?к, у якому сили визвольного руху знову витримали потужн? удари МДБ—МВС, Головний Командир УПА ?Тарас Чупринка? оц?нював загалом як вдалий для укра?нського збройного п?дп?лля. Про це в?н сказав у сво?му святковому наказ? в?д 14 жовтня 1947 р. до ?б?йц?в ? командир?в УПА, член?в визвольно-революц?йного п?дп?лля?. У ньому насамперед п?дведено п?дсумки п'ятир?чно? боротьби УПА як на ?протин?мецькому?, так ? на ?протисов?тському? фронтах, загалом охарактеризовано? усп?шною.

Особливо позитивно оц?нював Р. Шухевич боротьбу УПА п?д ?б?льшовицькою окупац??ю?, починаючи з друго? половини 1944 р., коли, за його словами, йшлося про те, ?бути чи не бути? укра?нському народов?". На думку Головного Командира УПА, укра?нськ? повстанц? та п?дп?льники не дозволили ?ф?зично винищити укра?нськ?й народ у передових лавах ?мпер?ал?стичних фронт?в?, не дали можливост? сов?там ?вигнати укра?нське населення на нов? каторжн? роботи в СРСР?, а також з?рвали спроби б?льшовик?в ?провести повне економ?чне пограбування народу шляхом загнання селянства в стал?нський колгосп?.

?Тарас Чупринка? вважав, що п'ятир?чна геро?чна боротьба УПА ? визвольно-революц?йного п?дп?лля — найгеро?чн?ша доба ?стор?? Укра?ни. В?таючи повстанц?в ? п?дп?льник?в з? святковим днем УПА, Р. Шухевич був налаштований оптим?стично ? вважав, що ?нов? визвольн? змагання? завершаться перемогою самост?йницьких сил.

Що стосу?ться радянсько? сторони, то, анал?зуючи переб?г под?й за листопад-грудень 1947 p., Управл?ння з перев?рки парт?йних орган?в ЦК КП(б)У, хоч ? в?дзначило актив?зац?ю боротьби з ОУН ? УПА, але було вимушене визнати усп?шн? д?? укра?нських повстанц?в у Дрогобицьк?й, Льв?вськ?й, Р?вненськ?й, Стан?славськ?й ? Терноп?льськ?й областях. Особливу занепоко?н?сть влади викликала л?кв?дац?я збройним п?дп?ллям у грудн? 1947 р. 13 гол?в ? секретар?в с?льських рад, 12 кандидат?в у депутати м?сцевих рад ? 10 ?нших радянських прац?вник?в. Отож, невипадково 17 грудня 1947 р. другий секретар ЦК КП(б)У Д. Коротченко над?слав до обласного кер?вництва телеграму з вказ?вками посилити боротьбу з ОУН ? УПА.

Напружена праця в 1946—1947 pp., дуже часте перебування у п?дземних сховищах, псих?чне перевантаження сутт?во позначилися на стан? здоров'я тако? ф?зично загартовано? людини як Р. Шухевич. Вже у червн? 1947 р. було орган?зовано медичне обстеження ?Тура? у льв?вського л?каря М. Лотовича. Його д?агноз був невт?шний: ?пац??нт стражда? на послаблення серцевих м'яз?в, катар шлунку, ревматизм суглоб?в?. У 1948—1949 pp. P. Шухевич з? сво?ю зв'язковою Г. Дидик нелегально пройшов курс л?кування на курортах Одеси.

1948

Навесн? 1948 p. Р. Шухевич був занепоко?ний тривалими суперечками в кер?вництв? ОУН на ПЗУЗ (Волинь—Пол?сся) м?ж крайовим пров?дником ?Смоком?/?Чупринкою? (М.Козак) ? пров?дником Сх?дного краю ОУН ?Одеса? С. Ян?шевським (?Далекий?, ?Юр?й?). Останн?й ще з к?нця 1944 р. звинувачував ?Смока?, котрий у той час був референтом СБ ОУН на ПЗУЗ, у безп?дставному знищенн? нац?онал?стичних кадр?в начебто за п?дозрою у сп?впрац? з НКВС. Ця справа довгий час розсл?дувалася референтурою СБ Проводу ОУН ? д?? ?Смока? було загалом визнано правильними, а ?Далекого? закликали до орган?зац?йно? дисципл?ни, але в?н не полишав конфл?кту, продовжуючи ворогувати з? ?Смоком?.

Тод? ?Тур? вир?шив направити на ПЗУЗ колишнього пол?тичного референта проводу ОУН Закерзонського краю В. Галасу (?Орлан?, ?Зенон?). Останн?й у травн? 1948 р. зустр?вся з Р. Шухевичем в ?л?вському л?с? недалеко в?д Львова. Як св?дчив на допит? в МДБ В. Галаса, в?н був призначений делегатом Проводу ОУН на територ?ю Волинсько? ? Р?вненсько? областей, отримавши завдання л?кв?дувати конфл?кт м?ж ?Смоком? ? ?Далеким?, зайнятися п?дбором квал?ф?кованих оун?вських кадр?в на ПЗУЗ, вжити заход?в до покращення консп?рац?? структур ОУН ? актив?зувати ?х д?яльн?сть.

Водночас Р. Шухевич дав вказ?вки В. Галас? ?актив?зувати оун?вську д?яльн?сть у п?вн?чних районах Житомирсько? ? Ки?всько? областей? та погодити це питання з ?Лем?шем? (В. Кук), котрий зд?йснював загальне кер?вництво працею ОУН у Сх?дн?й Укра?н?.

Однак л?кв?дувати конфл?кт на ПЗУЗ виявилося нелегко ? лише арешт МДБ у жовтн? 1948 р. ?Далекого? нормал?зував там ситуац?ю. А п?сля загибел? в лютому 1949 р. ?Смока? Василь Галаса ц?лковито об?йняв кер?вництво д?яльн?стю ОУН на ПЗУЗ.

У середин? 1948 р. обидв? сторони — самост?йники ? б?льшовики — ретельно готувалися до продовження боротьби. 1 червня цього ж року Пол?тбюро ЦК КП(б)У ухвалило розлогу постанову ?Про пол?пшення масово-пол?тично? роботи, подальший розвиток колгоспного буд?вництва ? л?кв?дац?ю залишк?в банд укра?нсько-н?мецьких нац?онал?ст?в у зах?дних областях УРСР?. Цей документ мав на мет? втягнути в радянське буд?вництво через колектив?зац?ю с?льського господарства укра?нське село ? остаточно л?кв?дувати масову базу визвольно-революц?йного руху та п?д?рвати його матер?альну базу.

Водночас перед органами МДБ ? МВС ставилося завдання актив?зувати вс? форми боротьби з ОУН ? УПА, зосередивши основну увагу на "розробц? та знищенн? член?в ? функц?онер?в так званого ?Центрального провода ОУН?, а також ?виявити ? повн?стю л?кв?дувати бандгрупи та ?х ватажк?в?.

1-15 червня 1948 р. на баз? кер?вника Льв?вського крайового проводу ОУН ?Федора? (З. Тершаковець) Р. Шухевич пров?в нараду з членами Проводу ОУН за участю ?Петра? (Р. Кравчук), ?Лем?ша? (В. Кук), ?Лицара? (О. Гасин), ?Шелеста? (В. Сидор). На н?й було розглянуто два питання: про пол?тичне ? м?жнародне становище, стан та завдання п?дп?лля ОУН.

Як св?дчив на допит? в МДБ уже згадуваний ?Шпак? (3. Благий), за п?дсумками наради було складено та?мну ?нструкц?ю, яку надсилали лише членам Проводу ОУН, а вони мали в усн?й форм? довести ?? зм?ст до вс?х кер?вних ланок п?дп?лля.

В оц?нц? м?жнародного становища учасники наради виходили з того, що загострення в?дносин м?ж США ? Радянським Союзом ма? в перспектив? привести до в?йни м?ж ними, тож укра?нський самост?йницький рух ма? бути готовим до захоплення влади в Укра?н? на випадок поразки б?льшовик?в.

Характеризуючи стан визвольно-революц?йного п?дп?лля, члени Проводу ОУН в?дзначили нестачу кадр?в, здатних вир?шувати основн? завдання активно? збройно? боротьби з радянською владою та вести роботу серед населення зах?дних областей у цьому напрямку. Було зазначено, що п?дп?лля щоденно втрача? найб?льш загартован? та перев?рен? кадри, а поповнення його лав в умовах консп?рац?? та протид?? б?льшовик?в йде з великими труднощами. Щодня слабша? п?дтримка ОУН з боку населення, а серед окремих кер?вних прац?вник?в спостер?га?ться пад?ння ?бойового духу?, що в?дзначив сам ?Тур?.

З огляду на зазначене, пропонувалося забезпечити р?вном?рне розм?щення кер?вних кадр?в з тим, щоб охопити вс? терени зах?дних областей досв?дченими орган?заторами з високими моральними якостями, здатними вести роботу серед населення ? зм?цнювати моральний стан учасник?в визвольно-революц?йного п?дп?лля. Було також ухвалено посилити вимогу до консп?рац?? учасник?в п?дп?лля.

Особливу увагу було звернуто на зм?цнення структур СБ, залучення до них найкращих член?в п?дп?лля. М?сцевим пров?дникам заборонялося перем?щувати сп?вроб?тник?в СБ без дозволу на це ?х д?лових зверхник?в. Поряд ?з цим референти СБ зобов'язувалися ?нформувати кер?вник?в п?дп?лля з питань проникнення в ?х середовище агентури МДБ.

Принципове значення мало вир?шення питання про створення легально? мереж? ОУН з учн?всько? та студентсько? молод?, котра п?сля проходження нац?онал?стичного вишколу мала поповнювати лави революц?йного п?дп?лля.

Учасники наради зайняли жорстку позиц?ю щодо колектив?зац?? с?льського господарства: орган?затор?в колгосп?в та актив?ст?в, а також матер?альну базу таких господарств пропонувалося знищувати, а селян — закликати до активно? протид?? заходам колектив?зац??.

Члени Проводу ОУН з?йшлися на необх?дност? р?зко посилити нац?онал?стичну д?яльн?сть у сх?дному рег?он? Укра?н?: виявити серед член?в ОУН жител?в цього рег?ону ? над?слати ?х туди для роботи; орган?зувати активну пропагандистську роботу серед мешканц?в сх?дних областей, котр? працюють у зах?дному рег?он?, з метою залучення ?х до лав ОУН.

Питання, розглянут? та схвален? членами Проводу ОУН 15 червня 1948 p., звичайно, мали б зм?цнити лави визвольно-революц?йного п?дп?лля ? посилити його в?дпорн?сть тотал?тарному режиму, але останн?й щодня нарощував зусилля у боротьб? з ОУН ? УПА. При цьому б?льшовики не обмежувалися лише силовими акц?ями проти повстанц?в ? п?дп?льник?в. ?х пост?йним об'?ктом було й населення зах?дних областей, котре вони у р?зний спос?б намагалися в?двернути в?д допомоги ОУН ? УПА.

У середин? л?та 1948 р. Бюро ?нформац?? УГВР опубл?кувало ?нтерв'ю свого кореспондента з Головою Генерального Секретар?ату УГВР ?Р. Лозовським?. Серед питань, на як? давав в?дпов?д? Р. Шухевич, особливе значення мало роз'яснення ним причин переходу трьох груп вояк?в УПА ?з Закерзоння через територ?ю Чехословаччини до американсько? зони окупац?? Н?меччини у травн?-жовтн? 1947 p., тому що в колах укра?нсько? ем?грац?? ширилися чутки, що зазначен? факти св?дчать про згортання збройно? боротьби ОУН ? УПА.

?Р. Лозовський? категорично в?дкинув звинувачення у ?кап?туляц??? перед ворогом чи втеч? на ем?грац?ю укра?нських повстанц?в, а пояснив згаданий перех?д неможлив?стю дал? вести боротьбу в Закерзонн? через сп?льн? д?? польських комун?ст?в ? радянсько? влади проти ОУН ? УПА. При цьому в?н п?дкреслив, що ?основна частина в?дд?л?в УПА та революц?йних кадр?в ?з-за так звано? л?н?? Керзона л?том 1947 р. перейшла до так звано? Укра?нсько? РСР, щоб тут продовжувати свою визвольно-революц?йну боротьбу за визволення Укра?ни з-п?д панування окупант?в?.

У сво?му ?нтерв'ю Роман Шухевич також наголосив на позиц?? УГВР, визвольного руху через ?посилення б?льшовицько? колектив?зац?йно? акц?? на зах?дноукра?нських землях?, що стало в?дчутним в 1948 р. При цьому ?Р. Лозовський? зауважив, що ?укра?нський визвольно-революц?йний рух? бореться проти ?б?льшовицько? колгоспно? системи? не т?льки тому, що вона ?? знаряддям варварсько? економ?чно? й ф?зично? експлуатац?? укра?нського селянства?, а й через те, що ?ця система ? також засобом пол?тичного п?дкорення укра?нських селянських мас б?льшовицьк?й ?мпер?ал?стичн?й кл?ц??.

В останньому випадку мова йшла про те, що кер?вн? кола ОУН ? УПА гостро усв?домлювали прямий зв'язок м?ж колектив?зац??ю с?льського господарства в зах?дному рег?он? та продовженням боротьби визвольно-революц?йного руху з б?льшовицьким режимом, адже ч?льн? представники останнього вважали, що ?при ?ндив?дуальному господарств?? укра?нським нац?онал?стам ?легше триматися?.

Що стосу?ться перспектив визвольно-революц?йно? боротьби, то Р. Шухевич дивився на них з оптим?змом. В?н вважав, що хоч б?льшовики завдали революц?йному п?дп?ллю ?значних утрат у людях?, але вони не зум?ли ?н? розбити нашу п?дп?льну орган?зац?ю, н? ск?льки-небудь серйозно п?д?рвати ?? силу, не добилися н?яких результат?в на фронт? ?дейно-пол?тичного наступу на укра?нський визвольний рух?.

?Р. Лозовський? дав високу оц?нку ?революц?йним повстанським кадрам?, котр? в ?сво?й сьогодн?шн?й боротьб? спираються на величезний бойовий, консп?ративний, орган?зац?йний ? пол?тичний досв?д, що його вони здобули впродовж чотирьох рок?в сво?? боротьби в умовинах б?льшовицького режиму, а зокрема на досв?д боротьби з МВД ? МГБ?. В?н також висловив спод?вання, що ?сприятливим для справи нашого визволення буде й розвиток м?жнародних под?й? ? наголосив, що укра?нський народ ?не може послаблювати сво?? боротьби тод?, коли, можливо, година його нац?онального визволення вже не так то далеко?.

Звичайно, наведений вище матер?ал, який розраховувався на широке оприлюднення за кордоном, був надм?рно оптим?стичний, ? це прекрасно розум?в Р. Шухевич, котрий знав реальний стан справ, де шальки терез?в у боротьб? схилялися на б?к б?льшовик?в, а визвольний рух зазнавав непоправно? втрати кадр?в.

4 листопада 1948 р. органами МДБ було вбито пров?дника ОУН Льв?вського краю ?Федора? (З. Тершаковець), на той час одного з найталановит?ших кер?вник?в визвольно-революц?йного п?дп?лля. З його д?яльн?стю б?льшовики пов'язували активн? диверс?йн? й терористичн? д?? ОУН ? УПА в 1947—1948 pp. на територ?? Льв?всько? област?, а також у п?вн?чних частинах Дрогобицько? та Стан?славсько? областей. При цьому вони зазначали, що ?Федора? призначив на посаду Пров?дника ОУН Льв?вського краю ?особисто Шухевич?.

За св?дченням Г. Дидик, коли стало в?домо про загибель ?Федора?, то Р. Шухевич був цим сильно занепоко?ний ? якось на консп?ративн?й квартир? в с. Б?логорщ? сказав: "Н?кого нема, залишився т?льки ?Наум?", тобто Осип Дяк?в, котрий заступив ?Федора?.

А незабаром ще одна кадрова втрата вразила ?Тура?: 10 листопада 1948 р. спецгрупа МДБ знищила кер?вника СБ Льв?вського краю ОУН Я. Дякона (?Мирон?). За св?дченнями Ольги Гасин, дружини шефа ГВШ УПА, Р. Шухевич вважав Я. Дякона ?одним ?з самих обдарованих молодих кер?вник?в СБ крайового проводу ОУН?.

В?д початку 1949 р. тотал?тарний режим продовжував завдавати удар?в силам визвольно-революц?йного руху ? цю обставину прекрасно розум?в Р. Шухевич. 12 с?чня 1949 р. на консп?ративн?й квартир? у Львов? в?дбулася розмова Головного Командира УПА з шефом ГВШ УПА О. Гасиним. Як св?дчила на допит? в МДБ дружина О. Гасина Ольга, п?д час згадано? розмови йшлося про можлив?сть ?виникнення в?йни м?ж англосаксами та Сов?тським Союзом?, а також про стан кадр?в нац?онал?стичного п?дп?лля.

За словами Ольги Гасин, Р. Шухевич критикував ?? чолов?ка за те, що в?н ще з 1944 р. пост?йно прогнозував збройне з?ткнення м?ж колишн?ми союзниками по антиг?тлер?вськ?й коал?ц??, але з його думкою ?н?хто не раху?ться ? в?йну не оголошу??. Сам ?Тур? так виклав свою точку зору: ?В?йна… м?ж Сов?тським Союзом ? англосаксами може виникнути тод?, коли Америка ? Англ?я п?дготують св?й народ у ворожому наставленн?, спрямованому проти Сов?тського Союзу, а для цього необх?дний тривалий пер?од часу для перероблення св?домост? людей, котр? в 1944—1945 pp. разом билися проти фашистсько? Н?меччини та ?? васал?в?. Кр?м того, в?н вважав, що таку в?йну можна чекати лише через 5—7 рок?в, а на цей час, на його думку, ?н?кого з п?дп?льник?в на укра?нських землях не залишиться?.

П?д час розмови Р. Шухевич та О. Гасин з?йшлися на думц?, що ?нац?онал?стичному п?дп?ллю в умовах сов?тсько? д?йсност? з кожним днем ста? все важче працювати?. Вони, за словами Ольги Гасин, також визнали, що з часу повернення радянсько? влади ?на територ?? зах?дних областей знищен? вс? основн? кер?вн? кадри оун?вського п?дп?лля? ? ?особливо оун?вському п?дп?ллю колосальн? збитки нанесен? в 1948 p.?. ? це були, на жаль, не останн? кадров? втрати ОУН ? УПА.

1949 — початок 1950

План розд?лу СРСР (1949), який приписували^[хто?] Роману Шухевичу

З огляду на кадров? втрати ? пост?йне зростання переваги противника, кер?вне середовище визвольно-революц?йного руху д?йшло висновку про доц?льн?сть згортання д?яльност? УПА як збройно? формац??. На п?дстав? ухвали УГВР 29 серпня 1949 р. Головний Командир УПА Р. Шухевич видав 3 вересня 1949 р. наказ 4.2, зг?дно з яким ус? п?дв?дд?ли ? штаби УПА тимчасово припиняли свою д?яльн?сть як бойов? одиниц? й органи управл?ння. В?д цього часу основний тягар боротьби з тотал?тарним режимом покладався на п?дп?лля ОУН, до якого ув?йшли в?йськовики УПА, а бойов? акц?? поступово в?дходили на другий план.

Це було дуже правильне р?шення, адже ще наприк?нц? 1947 p., посилаючи свого ем?сара В. Дишканта на зустр?ч ?з Р. Шухевичем, С. Бандера просив передати йому про необх?дн?сть ?демоб?л?зац?? УПА ? зведення до м?н?муму бойових виступ?в, як? приносять б?льше шкоди, н?ж корист??. Головне завдання для революц?йного п?дп?лля: ?витримати ? ще раз витримати?.

Хоч В. Дишканта 1948 р. по дороз? до Укра?ни схопили у Варшав? ? передали МДБ УРСР, але т? пропозиц??, як? в?н мав передати Р. Шухевичу, були останн?м усв?домлен? самост?йно, про що св?дчить наказ Ч.2 в?д 3 вересня 1949 р.

Тим часом в?дсутн?сть п?дтримки ?ззовн? змусила кер?вництво визвольно-революц?йним рухом оприлюднити за кордоном ?Звернення воюючо? Укра?ни до вс??? укра?нсько? ем?грац??? (жовтень 1949 p.). П?д цим документом стояв п?дпис Голови Генерального Секретар?ату УГВР ? Головного Командира УПА ?Р. Лозовського-Чупринки?.

Цей документ було адресовано, звичайно, не лише укра?нськ?й ем?грац??; в?н мав також переконати, головним чином, св?тову сп?льноту в тому, що уникнути в?йни з Радянським Союзом неможливо ? що ?…?диний для св?ту порятунок — це якнайскор?ше й повне знищення рос?йсько-б?льшовицького ?мпер?ал?зму на його тепер?шн?х вих?дних позиц?ях?.

Хоч ?Звернення…? було наповнене оптим?змом, проте воно, на нашу думку, св?дчило про катастроф?чне танення сил визвольно-революц?йного руху в Укра?н?. ? Р. Шухевич це в?дчував, хоч усе сво? життя п?дтримував у св?домост? сво?х соратник?в потребу продовження безкомпром?сно? боротьби з б?льшовицьким режимом.

Такою ? нелегка доля кожного пол?тичного кер?вника, котрий не може за будь-яких причин знев?рятись у досягненн? поставлено? мети, як?й присвятив сво? життя, тому повинен йти до к?нця, хоч в?н ? приведе його у в?чн?сть. Цей траг?чний шлях ? обрав ?Тарас Чупринка?.

24 жовтня 1949 р. у Львов? сталася под?я, яка фатально вплинула на долю Р. Шухевича. Наступного дня перший секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов над?слав пов?домлення Й. Стал?ну про те, що ?в сво?й квартир? бандитами був по-зв?рячому вбитий укра?нський письменник Галан Я. А.?. Звичайно, провина за цей акт покладалася на нац?онал?стичне п?дп?лля.

Кремль нервово зреагував на пов?домлення з Ки?ва. Терм?ново до Й. Стал?на було викликано заступника шефа МДБ СРСР генерал-лейтенанта С?л?вановського. Йому було вказано на незадов?льну ?роботу орган?в держбезпеки по боротьб? з бандитизмом у Зах?дн?й Укра?н??. Незабаром С?л?вановський разом з? сво?м колегою П. Судоплатовим вилет?ли в Укра?ну. Як згадував П. Судоплатов, йому було ?наказано зосередитися на розшуку ватажк?в бандер?вського п?дп?лля та ?х л?кв?дац???.

16 листопада 1949 p. Управл?ння 2-Н МДБ УРСР склало розлогу дов?дку ?на кер?вника оун?вського п?дп?лля в зах?дних областях УРСР — члена Центрального ?Проводу“ ОУН Шухевича Р. Й.?. У цьому документ? зазначалося, що ?Шухевич залиша?ться одним ?з пров?дних орган?затор?в ? кер?вник?в банд оун?вського п?дп?лля в Укра?н? та користу?ться великим авторитетом в Закордонному бюро Центрального ?Проводу“ ОУН ? особливо у Бандери Степана?. П?дкреслювалося також, що в?н ?сильний оун?вський консп?ратор?. У дов?дц? детально говорилося про склад родини ?Тура?, м?сця його переховування. Вважалося, що зараз Р. Шухевич перебува? десь на кордон? Льв?всько? ? Дрогобицько? областей, у так званому ?л?вському л?с? та розташованих навколо нього населених пунктах.

Важко сказати, чи знав Головний Командир УПА, що полювання за ним стало завданням надзвичайно? державно? ваги для орган?в держбезпеки ? вступило у вир?шальну стад?ю. Але ? св?дчення того, що в?н не дуже цим переймався ? був зосереджений на вир?шенн? завдань зм?цнення позиц?й визвольно-революц?йного руху та продовження боротьби з б?льшовиками.

Останн? думки Р. Шухевича ?з зазначених вище питань в?дображен? в його лист?-?нструкц?? сво?й колишн?й зв'язков?й О. ?льк?в (?Роксоляна?), котра мала ви?хати для орган?зац?йно? прац? в сх?дн? област? Укра?ни. Цей лист було вилучено 16 березня 1950 р. органами МДБ при обшуку консп?ративно? квартири ?Роксоляни?.

Як св?дчить зм?ст листа, ?Тур? вважав, що в?д СУЗ (Сх?дн? Укра?нськ? Земл?) залежить майбутн? Укра?ни, ? що ОУН вже низку рок?в прагнула працювати на Сход? ?з б?льшими чи меншими усп?хами?. Тому Р. Шухевич схвально оц?нював прагнення ?Роксоляни? ?добитися до СУЗ?.

Перед тим, як сформулювати перед О. ?льк?в основн? завдання ?? д?яльност? у сх?дному рег?он? Укра?ни, ?Тур? звернув ?? увагу на сучасн? м?жнародн? стосунки. Висловлюючи оф?ц?йну точку зору ОУН, в?н наголосив на можливост? в?йни м?ж зах?дними кра?нами ? Сов?тським Союзом — через к?лька рок?в або дуже швидко, — але п?дкреслив, що ставку на це робити не можна.

Р. Шухевич також в?дзначив, що в?д 1947 р. ?громадська думка всього св?ту почина? схилятися до нас все б?льше ? б?льше?, а тому головне завдання визвольно-революц?йного руху ?протриматися до в?йни? ? продемонструвати таку здатн?сть до боротьби, щоб ?з нею рахувалися зах?дн? кра?ни у раз? поразки Сов?тського Союзу.

Наставляючи ?Росксоляну? до прац? на сх?дних теренах, Р. Шухевич рекомендував ?й: протриматися до в?йни ? не долучатися н? в яку осв?тню чи пол?тичну роботу; якщо прийде до розвалу сов?тсько? влади, то треба орган?зувати й аг?тувати укра?нц?в до проголошення гасел ?Самост?йно? Укра?ни?; Укра?ну треба проголошувати в?д ?мен? УГВР; залучати до нац?онально? роботи с?льську ? м?ську ?нтел?генц?ю, котра розмовля? укра?нською мовою.

На останок ?Тур? п?дкреслив, що коли ?Роксолян?? вдасться впоратися з поставленими перед нею завданнями, то це буде вагом?ше, ?н?ж робота ? смерть тисяч наших повстанц?в?.

Хоч ми зна?мо, що ви?зд ?Роксоляни? на сх?д Укра?ни не в?дбувся, але лист-?нструкц?я Р. Шухевича становить великий ?нтерес, бо в ньому заф?ксован? останн? думки кер?вника укра?нського визвольно-революц?йного руху щодо м?сця ? рол? сх?дного рег?ону в боротьб? за самост?йну Укра?ну.

Тим часом емдеб?сти настирливо шукали м?сце переховування Р. Шухевича та л?н?? зв'язку до нього. Наприк?нц? лютого 1950 р. вважалося, що в?н хова?ться десь на стику адм?н?стративних кордон?в Глинянського, Перемишлянського ? Б?брського район?в Льв?всько? област?, ? в ц?й м?сцевост? планували провести спецоперац?ю з метою його захоплення. Водночас велася робота ? по Львову, де часто перебував ?Тур?. Саме тут через свого а?ента ?Пол?ну? сп?вроб?тники МДБ натрапили на одну ?з зв'язкових Р. Шухевича, Дар?ю Гусяк (?Дарка?, ?Нуся?). З березня 1950 р. за допомогою ?Пол?ни? Д. Гусяк було схоплено, ? вона стала об'?ктом енерг?йно? оперативно? розробки. Але ?Нуся?, незважаючи на тортури та знущання над ?? мат?р'ю, трималася на допитах дуже мужньо.

Тод? емдеб?сти вдалися до провокац?йно? комб?нац??, так звано? ?внутр?шньокамерно?? розробки, коли Д. Гусяк посадили до камери, де перебувала п?д виглядом п?дп?льниц? агент ?Роза? (А. Фроляк). Остання зум?ла швидко ув?йти у дов?р'я до ?Нус??, особливо згадавши ?Монету? (К. Зарицька), котра начебто сид?ла в сус?дн?й камер?. Коли Д. Гусяк д?зналася, що н?бито ?Розу? зв?льняють за в?дсутн?стю доказ?в, то фатально згодилася передати через не? записку на адресу Н. Хробак, котра мешкала в с. Б?логорща Брюховицького району, де в цей час переховувався Р. Шухевич. У записц?, зокрема, говорилося: ?основне питання — це про ШУ ? Д??. Так, о 22.00 4 березня 1950 р. фактично стало в?домо про м?сце перебування ?Тура?.

Останн?й б?й ? смерть Романа Шухевича

Надгробок Романа Шухевича на Личак?вському цвинтар? у Львов?

У н?ч з 4 на 5 березня 1950 р. терм?ново розробля?ться ?План чек?стсько-в?йськово? операц?? по захопленню чи л?кв?дац?? ?Вовка“?, який затвердили заступник м?н?стра держбезпеки УРСР В?ктор Дроздов ? представник МДБ СРСР генерал-лейтенант П. Судоплатов. Водночас був створений оперативний штаб у склад? В.Дроздова, П.Судоплатова, начальника УМДБ Льв?всько? област? полковника В.Майструка ? начальника Внутр?шн?х в?йськ МДБ Укра?нсько? округи генерал-майора Фад??ва. До операц?? залучалися оперативн? резерви 62 СД ВВМДБ у Львов?, штабу Укра?нсько? прикордонно? округи ? Управл?ння м?л?ц?? м. Львова, а також в?йськово? сили (600 б?йц?в), котр? були зад?ян? для зачищення м?сцевост? на стику Глинянського, Перемишлянського та Б?брського район?в Льв?всько? област?.

Оск?льки не було точних даних, де саме шукати ?Вовка?, то для захоплення було накреслено п'ять об'?кт?в: 9 будинк?в у с. Б?логорща та його околицях, де мав би переховуватися Р. Шухевич, його зв'язк?вц? та бойовики охорони. Весь цей район п?длягав блокуванню до 6.50 5 березня 1950 р. П?дготували також моб?льний резерв на автомашинах у склад? майже 350 вояк?в на випадок отримання нових даних про м?сця укриття ?Вовка?. Загальна к?льк?сть учасник?в операц?? становила до тисяч? ос?б ? почалася вона близько 8.00 5 березня 1950 р. Одн?й з оперативних груп вдалося схопити сина Н. Хробак Данила, який випадково виб?г з хати. В?д нього д?зналися адресу будинку його сестри Г. Конюшик, який був м?сцем переховування Р. Шухевича. Як пише В. Кук, ?Тур? уже вир?шив увечер? 5 березня 1950 р. зм?нити м?сце свого постою ? ще 3 березня в?дправив сво?х охоронц?в ?Зенка? ? ?Левка? перев?рити над?йн?сть нового укриття. Коли група оф?цер?в Управл?ння 2-Н ? Льв?вського управл?ння МДБ УРСР у супровод? б?йц?в охорони п?д?йшли до помешкання Г. Конюшик, ?м двер? в?дчинила Галина Дидик, яка назвалася Стефан??ю Кулик. Але емдеб?сти вп?знали Галину Дидик ? ув?йшли до будинку. ?й було запропоновано, щоб ?Роман Шухевич, який перехову?ться разом з нею, здався ? щоб вона посприяла цьому, тод? ?м буде збережене життя?.

Тим часом МДБб?сти розпочали розшук у будинку, хоча впевненост? в них щодо присутност? в цей час у цьому прим?щенн? Р. Шухевича не було. Як стверджують сучасн? досл?дники Д. В?д?н??в та Г. Биструх?н, ?кри?вка? Головного Командира УПА була добре замаскована ?, на ?хню думку, ?в такому сховищ? можна було пересид?ти обшук, не виявивши себе.? Але можливо, вперше опинившись у такому надзвичайно складному становищ?, напружен? нерви ?Тура? не витримали й в?н, почувши кроки на сх?дцях, вистр?лив через дерев'яну перегородку ?кри?вки? ? з п?столетом у руках зд?йснив спробу прориву. При цьому Р. Шухевич постр?лом убив начальника в?дд?лення Управл?ння 2-Н МДБ УРСР майора О. Ревенка ? збив з н?г полковника В. Фок?на, заступника начальника УМДБ у Льв?вськ?й област?. Але на виход? з будинку його вбили автоматною чергою.

У записц? по ?ВЧ?, яку 5 березня 1950 р. терм?ново над?слали П. Судоплатов, В. Дроздов ? В. Майструк на ?м'я м?н?стра державно? безпеки СРСР В?ктора Абакумова й м?н?стра держбезпеки УРСР М. Ковальчука, стисло пов?домлялося, що Р. Шухевич ?вчинив збройний спротив, в?дкрив вогонь з автомата? ? "попри вжит? заходи до захоплення живим, в ход? перестр?лки був убитий сержантом 8 CP 10 СП ВВ МДБ". У документ? також пов?домлялося, що т?ло Р. Шухевича вп?знали його син Юр?й, колишня зв'язкова Проводу ОУН Катруся Зарицька (?Монета?) та колишн?й господарський референт Проводу ОУН 3. Благий (?Шпак?).

Посмертне фото. 5 березня 1950 р.

Так завершилася довготривала, фактично розпочата з 1944—1945 pp., операц?я спецслужб Радянського Союзу з л?кв?дац?? кер?вника укра?нського визвольного руху Романа Шухевича. Його загибель стала непоправною втратою для укра?нського визвольно-революц?йного руху. З огляду на авторитет генерала, зам?нити його на кер?вних посадах революц?йного п?дп?лля було практично неможливо. Як справедливо зазначив генерал МДБ П. Судоплатов, ?п?сля смерт? Шухевича рух спротиву в Зах?дн?й Укра?н? п?шов на спад ? незабаром згас?. Високий чин МДБ СРСР також визнав, що Р. Шухевич був людиною незвичайно? хороброст?, мав досв?д консп?ративно? д?яльност? та зум?в впродовж семи рок?в ?займатися активною п?дривною д?яльн?стю?.

Тим часом закордонн? орган?зац?? укра?нського самост?йницького руху тривалий час не мали ?нформац?? про долю Р. Шухевича. Як згаду? у сво?й прац? Лев Шанковський, широк? маси укра?нсько? ем??рац?? лише через с?м м?сяц?в д?зналися про загибель кер?вника нац?онал?стичного п?дп?лля в Укра?н?. А першою у св?т? пов?домила про смерть генерала ?Тараса Чупринки? американська агенц?я ?Associated Press? 21 жовтня 1950 р. В?д цього часу на вс?х теренах, де перебувала укра?нська ем?грац?я, розпочалися жалобн? академ?? та робилися оф?ц?йн? заяви, присвячен? пам'ят? Головного Командира УПА.

Нагороди ? почесн? звання

• Зг?дно з Постановою УГВР в?д 7.07.1950 р,. Голова Генерального секретар?ату УГВР Роман Шухевич — ?Лозовський? нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.
• Зг?дно з Постановою УГВР в?д 7.07.1950 р., Головний командир УПА генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич — ?Тарас Чупринка? нагороджений Золотим хрестом бойово? заслуги УПА 1 класу.
• 12 жовтня 2007 року указом Президента Укра?ни В.Ющенка ?за визначний особистий внесок у нац?онально-визвольну боротьбу за свободу ? незалежн?сть Укра?ни та з нагоди 100-р?ччя в?д дня народження та 65-? р?чниц? створення Укра?нсько? повстансько? арм??? посмертно нагороджений званням Героя Укра?ни. У жовтн? 2009 року Донецький окружний адм?н?стративний суд в?дмовився розглядати скаргу приватно? особи на цей Указ, оск?льки в?н не порушу? прав позивача. П?сля приходу до влади пророс?йського Президента Януковича, 21 кв?тня 2010 р. Донецький апеляц?йний адм?н?стративний суд задовольнив апеляц?ю ? визнав незаконним Указ про присво?ння звання Героя Укра?ни головнокомандувачу Укра?нсько? повстансько? арм?? Роману Шухевичу, оск?льки той не був громадянином Укра?ни. Це р?шення було п?ддане критиц?, зокрема прихильниками президента Ющенка та нац?онал?стами. У серпн? 2011 р. Вищий адм?н?стративний суд Укра?ни залишив у сил? р?шення апеляц?? про скасування президентського указу.
• У в?дпов?дь на позбавлення звання Герой Укра?ни низка м?ст зах?дно? Укра?ни присво?ла Романов? Шухевичу звання почесного громадянина. Так, 16 березня 2010 року в?н отримав звання ?Почесний громадянин м?ста Хуст?, 30 кв?тня — ?Почесний громадянин м?ста Терноп?ль?, 25 березня — Почесний громадянин м?ста Надв?рна, 6 травня — ?Почесний громадянин м?ста ?вано-Франк?вськ?, 7 травня — ?Почесний громадянин м?ста Льв?в?, 13 с?чня 2011 року — ?Почесний громадянин м?ста Теребовля?, 24 лютого 2011 року — ?Почесний громадянин м?ста Бережани?, 28 жовтня — ?Почесний громадянин м?ста Вараша?.

Мапа почесних звань

Хуст

Терноп?ль

?вано-Франк?вськ

Коломия

Льв?в

Борислав

Теребовля

Трускавець

Бережани

Вараш

Надв?рна

class=notpageimage|

Мапа м?ст, у яких Романа Шухевича визнано почесним громадянином. Легенда позначок:

• б?льшого розм?ру — м?ста (з п?дписом, якщо населення понад 25 тис. ос?б);
• меншого розм?ру — села, селища ? смт

С?мейне життя

Роман Шухевич з дружиною Натал??ю Березинською, 1930 р?к

У 1930, п?сля зв?льнення в?д служби в польськ?й арм??, Роман Шухевич одружився з дочкою пароха села Огляд?в, Натал??ю Березинською (1910 —2002). Там 28 березня 1933 у них народився син Юр?й. П?сля окупац?? Зах?дно? Укра?ни большевиками Натал?я Шухевич ?з сином, щоб не потрапити в тюрму, перейшла нелегально кордон ? добралася до Кракова, де зустр?лась ?з чолов?ком. Тут 16 жовтня 1940 народилася ?хня дочка Мар?я. П?д час Друго? св?тово? в?йни у липн? 1941 Шухевич перебралася до Львова. Тут ?з двома д?тьми проживала до арешту 17 липня 1945.

Родина Романа Шухевича: дружина Натал?я, Юрко, донька Мар?йка.

Посада Головного Командира Укра?нсько? Повстансько? Арм?? вплинула на подальшу долю родини Шухевича. Його батьк?в, Йосипа (1879–1948) та ?вген?ю (1883–1956) Шухевич?в, радянськ? спецслужби тримали п?д пост?йним наглядом, поки т? мешкали у Львов?. Коли стало зрозум?ло, що М?Б не зможе використати батька для арешту сина, то його, тяжко хворого, в?дправили на заслання у Кемеровську область, де в?н помер у 1948 р. Мати ?вген?я була заслана до Казахстану, де ? померла 30 червня 1956 р.

Брата Юр?я (1910 — 24—26 червня 1941), ?нженера-геодезиста, НКВД замордувало у льв?вськ?й тюрм? на вул. Лонцького (сучасна вул. С. Бандери, 1) у червн? 1941 р.

Роман Шухевич ?з сестрою Натал??ю.

Сестра Натал?я (1922 — 21 лютого 2010), студентка Льв?вського мед?нституту, була заарештована 7 вересня 1940 р. ? засуджена на процес? 59 член?в ОУН на 10 рок?в каторжних роб?т на л?соповал? на Урал? й 5 рок?в заслання в Казахстан, де вона познайомилася з? сво?м майбутн?м чолов?ком, балкарцем Мутал?фом Гегра?вим. П?сля вес?лля подружжя пере?хало на батьк?вщину чолов?ка — до столиц? Кабардино-Балкар??, Нальчик.

Дружину Шухевича Натал?ю заарештували 17 липня 1945 р. Обох д?тей в?д не? забрали й в?ддали до дитячого будинку в м. Чорнобиль. Згодом Наталя з? сво?ю мат?р'ю Осипою також була в?дправлена на заслання, а д?ти — син Юр?й та дочка Мар?я — були передан? до дитячого будинку в Донецьку. Згодом Юр?я було ув'язнено, ? в?н перебував у таборах понад 32 роки. Сьогодн? Юр?й Шухевич — в?домий громадсько-пол?тичний д?яч та дисидент.

Музичн? захоплення

1928 року у Львов? орган?зову?ться студентський квартет ?Ревел?рси ?вгена? (?Льв?вськ? ревел?рси?) п?д орудою ?вгена Козака. За фортеп?ано у цьому квартет? був Роман Шухевич, а одним ?з сол?ст?в — його р?дний брат Юр?й Шухевич.

Вшанування пам'ят?

• 2003 року в околицях м?сця, де спалили т?ло Романа Шухевича, поставили пам'ятний хрест.
• 2005 року в результат? пошуку в р?чц? Збруч, в яких брали участь дв? бригади водолаз?в, знайшли обгор?л? людськ? к?стки. Тепер слово за експертами, як? повинн? ?дентиф?кувати ДНК останк?в та пор?вняти ?х з ДНК сина генерала Шухевича — Юр?я. Нараз? результат?в ще не ма?.

• 13 жовтня 2005 р. на тому м?сц? урочисто в?дкрили пам'ятний знак.
• 14.10.2017 р. в?д ?мен? Координац?йно? ради з ушанування пам'ят? нагороджених Лицар?в ОУН ? УПА у Львов? Золотий хрест заслуги УПА (№ 006) та Золотий хрест бойово? заслуги УПА 1 класу (№ 006) передан? Мар?? Шухевич-Трильовськ?й, дочц? та Юр?ю Шухевичу, сину Романа Шухевича — ?Тараса Чупринки?.

• Роман Шухевич — одна з найпопулярн?ших особистостей на Зах?дн?й Укра?н?. Про Шухевича знято ф?льм Олеся Янчука ?Нескорений?. Генерал-хорунжому Укра?нсько? Повстансько? Арм?? присвячена п?сня ?Хорунжий? (слова ? музика Олега Покальчука).
• ?менем Шухевича названо 25 кур?нь УПЮ станиц? Стрий.
• Також ?менем Романа Шухевича названо Всеукра?нське братство ОУН-УПА ?мен? генерал-хорунжого Романа Шухевича.
• Р?шенням Р?вненсько? обласно? ради 2017 р?к у Р?вненськ?й област? оголошено Роком Укра?нсько? Повстансько? Арм?? та головнокомандувача УПА Романа Шухевича
• 2011 року р?шенням Бориславсько? м?сько? ради надано звання ?Почесний громадянин Борислава? (посмертно).

Акц??

Молодь пам'ята? Шухевича.

Школи

16 серпня 2019 на сес?? м?сько? ради ?вано-Франк?вську г?мназ?ю № 2 перейменовано на л?цей ?вано-Франк?всько? м?сько? ради ?мен? Романа Шухевича.

Стад?они

5 березня 2021 року на сес?? Терноп?льсько? м?сько? ради ухвалено р?шення про присво?ння назви м?ському стад?ону ?Терноп?льський м?ський стад?он ?мен? Романа Шухевича?.

Станц??

Станц?я Романа Шухевича у Ки?в?

Музе?

Мемор?альний музей Романа Шухевича у Б?логорщ?

Зг?дно з р?шенням виконавчого ком?тету Льв?всько? м?сько? ради в?д 20 серпня 1991 року ?Про створення музею командувача УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича?, 23 жовтня 2001 року у Львов? на вулиц? Б?логорща, 76, у колишньому п?дп?льному штаб? ОУН, де загинув Шухевич, було урочисто в?дкрито мемор?альний музей Романа Шухевича. 5 березня 2009 року навпроти нього в?дкрили пам'ятник генералу (скульптор Ярослав Скакун, арх?тектор Володимир Сачко).
01.01.2024 унасл?док влучання рос?йського БпЛА буд?вля музею була повн?стю зруйнована. Втрачено деяк? мемор?альн? реч? генерала: ст?л, кр?сла, фортеп?ано, фотель, погруддя Романа Шухевича авторства Михайла Черешньовського та скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька. Решту Експонат?в в?д початку повномасштабно? в?йни перенесли в ?нше м?сце.

30 червня 2007 року у сел? Тишк?вц? ?вано-Франк?всько? област? урочисто в?дкрили Будинок-музей родини Шухевич?в.

Тод? ж в?дкрито музей ?Консп?ративна квартира Романа Шухевича у Княгиничах?, що в ?вано-Франк?вськ?й област?.

У сел? Гр?мне Льв?вського району ? кри?вка Романа Шухевича, де облаштований на його честь музей.

Пам'ятники

• Пам'ятник Романов? Шухевичу в Едмонтон?, встановлений 1973 року укра?нською д?аспорою Канади.
• Пам'ятний хрест Романов? Шухевичу в сел? Гук?в Чемеровецького району Хмельницько? област?.
• Пам'ятник Романов? Шухевичу в сел? Тишк?вц? Городенк?вського району ?вано-Франк?всько? област? (26 серпня 1995). Цей монумент вважають найвеличн?шим скульптурним твором на ув?чнення пам'ят? про командира УПА не лише на ?вано-Франк?вщин?, а й в Укра?н? (творець пам'ятника, скульптор Августин Басюк). Р?шення про спорудження пам'ятника ухвалив виконком Городенк?всько? районно? ради, головою якого був Степан Максим'юк
• Пам'ятник Романов? Шухевичу в м?крорайон? Б?логорща Зал?зничного району Львова.
• Пам'ятник Романов? Шухевичу на Личак?вському цвинтар? у Львов?..
• Пам'ятник Романов? Шухевичу в сел? Тюд?в Кос?вського району ?вано-Франк?всько? област?, встановлений в червн? 2007 року до стор?ччя з дня народження..
• Пам'ятник Романов? Шухевичу в сел? Заболот?вка Чортк?вського району Терноп?льсько? област?.
• Пам'ятник Романов? Шухевичу в сел? Шманьк?вц? Чортк?вського району Терноп?льсько? област?.
• Мемор?ал ?Борцям за волю Укра?ни? з барель?фом Романа Шухевича в м?ст? Моршин? Льв?всько? област?.
• Пам'ятник Романов? Шухевичу в сел? Княгинич? Рогатинського району ?вано-Франк?всько? област?.
• Пам'ятник борцям за свободу Укра?ни з? скульптурою Романа Шухевича у сел? Гор?шн? Льв?всько? област?.
• Пам'ятник Романов? Шухевичу в Калуш?, встановлений 30 червня 2012 року.
• Мемор?альну дошку Роману Шухевичу встановлено у м?ст? Хуст на Закарпатт?
• 15 липня 1990 року на головному майдан? в сел? Краковець на Льв?вщин? було закладено пам'ятний кам?нь, а 1997 року на тому м?сц? було споруджено пам‘ятник Романов? Шухевичу — в?йськовому, роботи скульптора Петра Шта?ра та арх?тектора Володимира Блюсюка.
• 2015 року, напередодн? 14 жовтня — Дня захисника Укра?ни — на хутор? Перел?ски на околиц? села Пукова, Рогатинського району на ?вано-Франк?вщин? освятили пам'ятний хрест. М?сце обрано не випадково, оск?льки саме тут, ?на хат??, як казали повстанц?, з осен? 1945 року до л?та 1946 року перебував головний командир УПА Роман Шухевич. Особливого значення под?? надав при?зд д?тей головнокомандувача УПА — Юр?я та Мар?? Шухевич?в. Народний депутат Укра?ни нащадок генерала ?Чупринки? Юр?й Шухевич наголосив, що до незалежност? держави ми повинн? ставитись як до ласки Божо?, бо вона окроплена святою кров'ю славних геро?в.
• 21 листопада 2017 року у Львов? перед будинком на вулиц? Ковельськ?й, 50 — на м?сц?, де колись стояла стара хата (колишня адреса — вул. Сулимирсько?, 4), у як?й наприк?нц? 1940-х рок?в знаходилася кри?вка головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича, в?дкрили пам'ятний знак. Монумент склада?ться з двох блок?в: на верхньому розташоване погруддя головнокомандувача УПА з ?нформац??ю про нього, а на нижньому — зображена стара хатка, на як?й напис: ?П?дп?льно-консп?ративна хата Романа Шухевича. Вулиця Милятинська, 4?.
• У м?ст? Терноп?ль планують встановити пам'ятник Роману Шухевичу.
• 
  Пам'ятник б?ля мемор?ального музею у Б?логорщ?
• 
  Пам'ятник у м?ст? Краковець

Мемор?альн? дошки

• Мемор?альна таблиця Романов? Шухевичу, роботи скульптора Юл?ана Савка, встановлена 3 грудня 2007 року на фасад? будинку на вулиц? Довбуша, 2 у Львов?. На таблиц? напис: ?У цьому будинку народився головний командувач Укра?нсько? повстансько? арм?? генерал-хорунжий Роман Шухевич (Тарас Чупринка) (1907—1950)?.
• 23 травня 2018 року, у День Геро?в, у Хмельницькому встановлено мемор?альну дошку.
• 
  Мемор?альна таблиця на вул. Довбуша, 2 у Львов?
• 
  Мемор?альна таблиця на вул. Тараса Чупринки, 1 у Львов?
• 
  Мемор?альна дошка Роману Шухевичу у м?ст? Хмельницький

Вулиц?

• Вулиц? Романа Шухевича ? у дек?лькох м?стах Укра?ни.
• ?менем Романа Шухевича назван? дв? вулиц? у Львов? (вулиця Генерала Чупринки в Новому св?т? ? вулиця Романа Шухевича на Б?логорщ?)
• 25 грудня 1990 року в Калуш? перейменували вулицю Енгельса на вулицю Романа Шухевича.
• 28 лютого 2008 року з'явилась вулиця Романа Шухевича у Черн?вцях.
• 23 серпня 2009 року з'явилась вулиця Романа Шухевича у Луцьку.
• 29 с?чня 2014 року з'явились вулиця Генерала Шухевича та провулок Генерала Шухевича у м?ст? Шепет?вц?.
• В ?вано-Франк?вську ? вулиця Шухевич?в, названа на честь не лише Романа, а й ус??? його геро?чно? родини. ?менем героя названо також вулицю в сел? ?вано-Франк?всько? територ?ально? громади Тисменичани.
• В Одес? Покровський провулок (тод? — провулок Грибо?дова) був перейменований на вулицю Романа Шухевича. З цього приводу голова Одесько? м?ськради ? депутат в?д Народного руху Укра?ни Едуард Гурв?ц заявив: ?Ми перейменували провулок Грибо?дова на вулицю Шухевича — ворога КДБ, який бився з ка?ебешниками в Зах?дн?й Укра?н?. ? тепер наша СБУ розташована на роз? Шухевича ? ?врейсько?.? (ТВ-Плюс, 18 N, 1997). П?сля в?дходу Едуарда Гурв?ца з? свого поста провулку було повернуто дореволюц?йну назву — Покровський (р?шення сес?? Одесько? м?ськради № 204-XXIII в?д 14.09.1999). 19 травня 2016 року, в?дпов?дно до Закону Укра?ни ?Про засудження комун?стичного та нац?онал-соц?ал?стичного (нацистського) тотал?тарних режим?в в Укра?н? та заборону пропаганди ?хньо? символ?ки?, абзацу 2 розд?лу 7 ?Заключн? положення? Закону Укра?ни ?Про м?сцев? державн? адм?н?страц???, Одеська обласна державна адм?н?страц?я видала розпорядження № 298/А-2016, за яким вулицю Ярослава Галана в Одес? перейменовано на вулицю Романа Шухевича.
• У 2015 роц? на честь Романа Шухевича назвали вулиц? у м?стах Б?ла Церква, Бровари та Бориспол? Ки?всько? област? та Дн?пр?.
• 2016 року у м?ст? Кропивницький вулицю Шм?дта перейменували на вулицю Романа Шухевича.
• 30 червня 2017 року проспект Генерала Ватут?на був перейменований на проспект Романа Шухевича у Ки?в?.
• З 2017 року м?ст? Кам'янець-Под?льський вулицю Кулика перейменували на вулицю Романа Шухевича.
• 2023 року у м?ст? Н?кополь вулицю Кутузова перейменували на вулицю Романа Шухевича.
• 2023 року у м?ст? Черкаси вулицю 2-го Укра?нського фронту перейменували на вулицю Романа Шухевича.
• 26 липня 2024 року вулицю Жуковського в Микола?в? перейменовано на вулицю Романа Шухевича.
• Проспект Ватут?на в Ки?в? у 2017 роц? було перейменовано на проспект Романа Шухевича.
• У багатьох м?стах Укра?ни ? Вулиця Геро?в УПА, до яких належить ? Роман Шухевич.

У л?тератур?

Роман Шухевич ? одним з геро?в роману ?Кра?на ?рредента? Романа ?ваничука.

Св?тлини

• 
  Роман Шухевич на марках П?дп?льно? Пошти Укра?ни
• 
  Портрет Романа Шухевича на льв?вському трамва?
• 
  Марка 2007 року
• 
  Юв?лейна 5-гривнева монета ?з сер?? ?Знаменит? особистост? Укра?ни?, присвячена Романов? Шухевичу (2008 р?к)

Див. також

• Мартиролог загиблих д?яч?в ОУН та УПА
• Командири УПА
• Лицар? ОУН та УПА

Б?бл?ограф?я

Дов?дники, енциклопед??

• Кент?й А. В. Шухевич Роман Осипович [Арх?вовано 22 кв?тня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 674. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Шухевич Роман // Енциклопед?я укра?нознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцк?в. — С. 3908-3909. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Першина Т. Шухевич Роман // Малий словник ?стор?? Укра?ни / в?дпов. ред. В. А. Смол?й. — К. : Либ?дь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.. — С. 453—454.
• Литвин М. , Науменко К. Збройн? сили Укра?ни першо? пловини XX стол?ття. Генерали ? адм?рали. — Льв?в—Харк?в, 2007. ISBN 978-966-2918-12-0

Б?ограф??

• Володимир Ян?в. "Шухевич - Чупринка. Людина ? Символ" (авд?окнига). Мюнхен. Розенгаймерштрасе 46а. 1950 р. (гал?с.)
• Ян?в В. Шухевич-Чупринка — людина ? символ [Арх?вовано 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Мюнхен, 1950.
• Кравц?в Б. Людина ? вояк [Арх?вовано 16 серпня 2020 у Wayback Machine.]. — Нью-Йорк, 1952.
• М?рчук П. Шухевич — командир арм?? безсмертних [Арх?вовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — 1970.
• Кук В. Генерал-хорунжий Роман Шухевич. Головний Командир Укра?нсько? Повстансько? Арм??. — Льв?в, 2007. ISBN 966-8461-15-0
• Пос?внич М. Нескорений командир [Арх?вовано 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Ки?в—Торонто, 2008. ISBN 978-1-897431-09-2 ISBN 978-966-2105-07-0
• Дитинство Романа описане в книз? для д?тей ?Богдан Логвиненко про Нестора Махна, Шарля де ?олля, Олеся Бердника, Джохара Дуда?ва, Романа Шухевича? / Богдан Логвиненко. — Ки?в : Гран?-Т, 2010. — 76 стор?нок. — Сер?я: ?Життя видатних д?тей?. ISBN 978-966-465-258-9.

Документи ? матер?али

• Роман Шухевич (документи) [Арх?вовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Електронний арх?в Укра?нського визвольного руху
• УГВР у св?тл? постанов Великого Збору та ?нших документ?в з д?яльност? 1944—1951. — Мюнхен, 1956.
• Л?топис УПА. — Т. 8. — Укра?нська Головна Визвольна Рада. Документи, оф?ц?йн? публ?кац??, матер?яли. Книга перша: 1944—1945. — Торонто, 1980. ISBN 0-920092-13-6
• Л?топис УПА. — Т. 9. — Укра?нська Головна Визвольна Рада. Документи, оф?ц?йн? публ?кац??, матер?яли. Книга друга: 1946—1948. — Торонто, 1982. ISBN 0-920092-15-2
• Л?топис УПА. — Т. 10. — Укра?нська Головна Визвольна Рада. Документи, оф?ц?йн? публ?кац??, матер?яли. Книга третя: 1949—1952. — Торонто, 1984. ISBN 0-920092-19-5
• Л?топис УПА. — Т. 26. — Укра?нська Головна Визвольна Рада. Документи, оф?ц?йн? публ?кац??, матер?яли. Книга четверта: Документи i спогади. — Ки?в—Торонто, 2001. ISBN 0-920092-25-X ISBN 966-95674-7-5
• Зб?рник на пошану ген. Романа Шухевича [Арх?вовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Нью-Йорк, 1990.
• Серг?йчук М. ?. (2007). Роман Шухевич у документах радянських орган?в державно? безпеки (1940-1950). ISBN 978-966-2911-12-1.
• Л?топис УПА. Нова сер?я.  — Т. 10. — Життя ? боротьба генерала ?Тараса Чупринки? (1907—1950). Документи ? матер?али. — Ки?в—Торонто, 1980. ISBN 978-966-2105-03-2 ISBN 978-1-897431-02-3

Спомини

• Ярошинський Л. Спомини про Т. Чупринку // ?Авангард?. — 1980. — № 4. — С. 163—164.
• Степан Шухевич. ?Мо? життя. Спогади?. — Лондон: Укра?нська видавнича сп?лка, 1991. [Арх?вовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] — книга у е-б?бл?отец? ?Чтиво?.
• Серг?й Наумук. ?Мама готувала Шухевичу картоплян? пампушки ? омачку?. Газ. Волинь, 23 серпня 2018 р., с. 5.

?нше

• Чайк?вський Б. ?Фама?. Рекламна ф?рма Романа Шухевича. — Льв?в, 2005.

Посилання

• Шухевич Роман // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Л?тери Уш — Я. — С. 2099-2100. — 1000 екз.

• Сайт акц?? ?Молодь Пам'ята? Шухевича? [Арх?вовано 18 с?чня 2021 у Wayback Machine.]
• Сайт мемор?ал пам'ят? Шухевича [Арх?вовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Ф?льм про Романа Шухевича [Арх?вовано 6 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Шухевич Роман // Сайт ?Хронолог?я мовних под?й в Укра?н??^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Головний Командир УПА Роман Шухевич — ?Тарас Чупринка? // Сайт ?ОУН-УПА. Легенда спротиву?
• Олександр Панченко. Життя, покладене на в?втар незалежност? // Сайт ?ОУН-УПА. Легенда спротиву?
• Роман Шухевич. Головний Командир У. П. А. // Геннад?й Бурнашов. Полководець УПА [Арх?вовано 16 травня 2006 у Wayback Machine.]
• Володимир В'ятрович. Шухевич. Перший серед р?вних // Укра?нська правда, 29.04.2008 [Арх?вовано 1 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Рекламний б?знес Шухевича. Майбутн?й командир УПА був усп?шним п?дпри?мцем // ?сторична правда, 8.02.2011 [Арх?вовано 15 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Василь Кук. Штаб-квартири головного командира УПА // Сайт ?ОУН-УПА. Легенда спротиву?
• Нев?дом? стор?нки життя Романа Шухевича [Арх?вовано 9 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Спогади про перебування Романа Шухевича у с. Пук?в Рогатинського району, 1945-46 рр. [Арх?вовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Зв'язкова Генерала Чупринки // Дзв?н, № 9-10, 1992 р?к [Арх?вовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Та?мниця полювання на ?Вовка? // Сайт ?ОУН-УПА. Легенда спротиву?
• Дмитро В?д?н??в. Як загинув Шухевич ? що могло статися з його т?лом // ?сторична правда 08.08.2011 [Арх?вовано 7 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Дмитро В?д?н??в, Юр?й Шаповал. Роман Шухевич: та?мниця загибел? // Дзеркало тижня, № 6 (381), 16.02.2002
• Х?д експертизи останк?в Романа Шухевича // Укра?на молода, 19.05.2007 [Арх?вовано 14 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Де ж похований Роман Шухевич? // Укра?на молода, 16.12.2009 [Арх?вовано 5 с?чня 2017 у Wayback Machine.]
• Музе? Романа Шухевича в Б?логорщ?, Княгиничах та Гр?мному
• Павло Гай-Нижник. Укра?нська Держава: сусп?льно-пол?тична модель ? соц?ально-економ?чний лад в теор?? та ?деолог?? ОУН-б (1940—1990 рр.). — К.: Крок, 2020. — 432 с.: ?л.
• Дов?ряйте укра?нським ученим // Кореспондент.net, 14.03.2008
• Вахтанг К?п?ан?. Якби Шухевич був ?вре?м // Кореспондент.net, 13.03.2008
• ?ван Патриляк. Одеська кри?вка Шухевича // Тиждень, 29.02.2008 [Арх?вовано 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• 'Головний командир УПА — Роман Шухевич^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Серг?й Грабовський. Кому не да? спок?йно спати Роман Шухевич? // radiosvoboda.org, 1.08.2011 [Арх?вовано 8 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Олекс?й Редченко. Чому Шухевич став Чупринкою // Народна газета, № 40 (790), 18.10-24.10 2007
• Ярослав Файзул?н. Був популярний серед д?вчат завдяки рудим кучерям ? р?дким зубам // Кра?на, № 25 (128), 28.06.2012
• Спогади про Романа Шухевича в бес?д? його сина Юр?я з Дмитром Гордоном на стор?нках газети ?Бульвар Гордона?, частина 1 [Арх?вовано 27 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Спогади про Романа Шухевича в бес?д? його сина Юр?я з Дмитром Гордоном на стор?нках газети ?Бульвар Гордона?, частина 2 [Арх?вовано 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Украинский Спартак.— Дивись: Александр Карпец. Национальная борьба в Западной Украине.— ХВИЛЯ, Аналитика > История 11.06.12, 9:12 [Арх?вовано 8 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
• Роман Шухевич: ц?кав? факти та м?фи про головнокомандувача УПА // Укра?нський кризовий мед?а-центр, 30.06.2021
• Герей Василь. Роман Шухевич:30 малов?домих факт?в // Портал То ? Льв?в, 09.07.2024
• Герей Василь. Полювання на Шухевича.Операц?я "Берлога" // ?нформац?йний ресурс "На скрижалях"